Читать «Прокрастинація» онлайн - страница 126

Перегляд вашої цілі — це не обов’язково ознака невдачі. Насправді, це може бути ознакою, що ви більше гнучкі, ніж жорсткі, це може бути важливою характеристикою здорового, цілісного функціонування. Перегляд цілі може бути відповіддю на обмеження реальності і свідчити про вашу здатність оцінити, що дійсно можливо, і пристосуватися до цього, а не триматися за недосяжний ідеал.

Це не мусить бути бездоганним. Якщо ви перфекціоніст, то можете застрягнути у спробах все робити абсолютно правильно, навіть коли немає реальної потреби у підтриманні настільки високого стандарту. Важливіше надіслати листівки до свят, ніж написати кожній людині унікального, вдало складеного персонального листа про ваші справи, про те, що ви робили весь рік, про вашу поточну життєву філософію, з фото, де ви виглядаєте молодшим і стрункішим. Із таким ідеалом, як ваша ціль, ваші листівки можуть бути ненадісланими аж до наступного року.

Якщо ви зможете відмовлятися від своєї потреби в досконалості на кожному кроці вашого шляху, то в довготерміновій перспективі, ймовірно, зможете досягнути значно більшого. Якщо ви чекаєте ідеального часу, сподіваючись на ідеальний результат, нагадайте собі: «Це не потрібно робити ідеально. Це треба просто зробити!»

Погляд назад

Після завершення вашого тижневого експерименту озирніться на те, що відбулося. Це може бути складно для прокрастинаторів, які ненавидять, коли їм нагадують про те, що вони зробили — або не зробили. Деякі люди вважають, що озиратися назад — це марнування часу: «Що зроблено, те зроблено. Все завершилося, і я не можу нічого змінити, то навіщо мені витрачати час, аби думати про це?» Однак вдумливий погляд назад є важливою формою самомоніторингу; а як ще можна вчитися на власному досвіді?

Оцініть свій прогрес (або його відсутність). Якщо ви реально дійшли до своєї цілі, то, ймовірно, не маєте бажання придивлятися до того, як дійшли туди. Деякі люди щодо цього дещо забобонні і переживають, що якщо роздивлятимуться хорошу справу надто прицільно, то побачать там приховані недоліки і вона більше не даватиме їм приємних відчуттів. «Хоч я й завершила свій проект, — каже бухгалтерка, — на цьому шляху було багато випадків, коли я халтурила. Краще я вже триматимуся за власну гордість і не пригадуватиму тих неприємних випадків». Звучить так, наче вона дозволяє жалю з приводу своєї боротьби бути важливішим за задоволення від свого успіху.

Багато прокрастинаторів схильні недооцінювати те, скільки вони зробили. Може, ви робили якісь кроки, що не були частиною вашого початкового плану, та вони просунули вас вперед. Ці кроки рахуються. Можливо, ви не враховуєте якихось кроків, бо вони здаються замалими. Ці кроки також рахуються. У вас може бути відчуття, що ви робите замало, та якщо ви перерахуєте все, що зробили, то відчуєте приємне здивування.