Читать «Проблеми кримінальної відповідальності: навчальний посібник.» онлайн - страница 76
В. М. Куц
Останнє законодавче положення не витримує критики. Воно є відлунням ототожнення кримінальної відповідальності з покаранням. До того ж, вживання терміна «кримінальне» поряд з терміном «покарання» недоречне, тому що некримінальних покарань не існує. Засоби впливу на осіб, які вчиняють дисциплінарні чи адміністративно-деліктні правопорушення, називаються не покаранням, а стягненням.
Наступною умовою настання кримінальної відповідальності відповідно до ч. 3 ст. 2 КК України є відсутність факту попереднього застосування відповідальності за той самий злочин. Як відомо, у кримінальному праві існує принцип неприпустимості подвійної відповідальності за одне й те саме діяння (non bis in idem), згідно з яким і сформульовано в законі зазначену умову настання кримінальної відповідальності.
Ще однією умовою настання кримінальної відповідальності слід визнати відсутність підстав для обов’язкового звільнення від кримінальної відповідальності, а точніше – для обов’язкової відмови від її застосування. Це означає, що кримінальна відповідальність може настати лише тоді, коли відсутня передбачена законом необхідність або можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності. За потреби звільнення особи від кримінальної відповідальності за нормами Розділу ІХ Загальної частини КК України (загальне звільнення) чи за відповідними статтями Особливої його частини (особливе звільнення) кримінальну відповідальність застосовувати неможливо (при обов’язковому звільненні) або недоцільно (при факультативному звільненні).
2.4. Механізм застосування кримінальної відповідальності та роль прокуратури в його реалізації
Процес реагування на вчинений злочин утворює самостійну систему заходів, які вживаються у певній послідовності. Оскільки, як зазначалося, головним засобом такого реагування, як і спеціальної протидії злочинності взагалі, є кримінальна відповідальність, механізм її застосування чи відмови від застосування уособлює механізм спеціальної протидії злочинності. Його утворюють послідовно здійснювані в межах кримінально-процесуальної форми такі складові:
1) притягнення до кримінальної відповідальності;
2) покладання кримінальної відповідальності;
3) реалізація кримінальної відповідальності.
Перший комплекс заходів застосування кримінальної відповідальності найчастіше розпочинається з виявлення злочину та його розкриття, тобто встановлення ймовірного суб’єкта його вчинення. Виявленню підлягає не лише вчинений закінчений злочин, а й готування та замах на його вчинення.
