Читать «Проблеми кримінальної відповідальності: навчальний посібник.» онлайн - страница 28

1) конкуренції статей КК України. Під конкуренцією статей КК України розуміють наявність двох чи більше статей Особливої частини КК України, які з різним ступенем деталізації описують одне й те саме злочинне діяння і встановлюють за нього різну за ступенем суворості кримінальну відповідальність. Наприклад, якщо член виборчої комісії підробляє виборчий документ, то таке його діяння підпадає і під ознаки злочину, передбаченого у ч. 1 ст. 366 КК України (службове підроблення), і під ознаки злочину, описаного в ч. 2 ст. 158 КК України (підроблення виборчого документа, вчинене членом виборчої комісії). На перший погляд, має місце ідеальна сукупність двох названих злочинів. Проте це не так, оскільки в даному разі ознаки складу злочину, описаного в одній із названих статей (ч. 1 ст. 366 КК України), повністю повторюються в іншому складі злочину (ч. 2 ст. 158 КК України) і доповнюються в ньому іншими ознаками, які більш точно характеризують вчинене особою діяння. Інакше кажучи, конкуренція статей КК України має місце там, де конкурують між собою загальна та спеціальна кримінально-правові норми. Як відомо, за такої конкуренції має застосовуватися спеціальна норма, яка найбільшою мірою передбачає специфічні, відмінні ознаки певного злочину. Загальна і спеціальна норми не можуть утворювати сукупності злочинів. Тому в наведеному прикладі вчинене кваліфікується лише за ч. 2 ст. 158 КК України без сукупності з ч. 1 ст. 366 КК України.

Отже, конкуренція статей КК України відрізняється від ідеальної сукупності злочинів тим, що при ідеальній сукупності вчиняються два чи більше злочинів, передбачених двома чи більше статтями КК України, а у випадках конкуренції особа вчиняє один злочин, який підпадає під ознаки загальної і спеціальної статей закону. При ідеальній сукупності застосовують дві чи більше статей КК України, а при конкуренції – одну, спеціальну;

2) складного (складеного) злочину. Складний злочин – це такий одиничний злочин, що складається із двох чи більше злочинних діянь, кожне з яких, якщо розглядати їх ізольовано, є самостійним одиничним злочином, але вони об’єднані законодавцем в окремий одиничний злочин, передбачений однією статтею (частиною статті) Особливої частини КК України.

У разі вчинення особою складного злочину її діяння кваліфікується лише за тією статтею (частиною статті) Особливої частини КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за такий злочин. Не допускається кваліфікація вчиненого ще й за сукупністю зі злочинами, які хоч і входять до складного, але передбачені як самостійні одиничні злочини. Наприклад, якщо особа вчиняє грабіж, поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинене кваліфікується лише за ч. 2 ст. 186 КК України і не потребує додаткової кваліфікації за ч. 1 ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров’я або незначної втрати працездатності).

Отже, складний злочин – це врахована законодавцем реальна чи ідеальна сукупність і кваліфікується за однією статтею (частиною статті) КК України, тоді як сукупність злочинів – за різними статтями.