Читать «Проблеми кримінальної відповідальності: навчальний посібник.» онлайн - страница 141

Отже, корегування покарання є самостійним щодо звільнення від покарання чи звільнення від відбування призначеного покарання кримінально-правовим явищем. За своєю кримінально-правовою природою це явище не може претендувати на статус самостійної форми кримінальної відповідальності, оскільки і заміна покарання, і його пом’якшення (зниження його межі) стосуються першої форми кримінальної відповідальності – покарання. Їх слід розуміти як своєрідне урізноманітнення зовнішнього прояву саме цієї форми кримінальної відповідальності, а не звільнення від покарання чи відбування призначеного покарання, як пропонується в переважній більшості публікацій, що торкаються цієї проблеми.

На підставі зазначеного вбачається доцільним перенести відповідні кримінально-правові норми з Розділу ХІІ Загальної частини КК України до її Розділу ХІ «Призначення покарання» з доповненням його назви словосполученням «та його корегування». Це відповідало б дійсній природі зазначеного явища. Нинішнє їх розміщення в тексті КК України дещо перекручує кримінально-правову природу корегування призначеного покарання. Йдеться про ст. 82 та ч. 2 ст. 87 КК України. Що стосується ч. 5 ст. 80 та ч. 4 ст. 83, а також ч. 4 ст. 49 та ч. 1 ст. 72 КК України, вони хоча й присвячені корегуванню покарання, але мають залишатися на своїх місцях, оскільки зазначені статті регламентують інші кримінально-правові ситуації, тому «виривати» названі частини з цих статей Кодексу недоцільно.

Корегування призначеного покарання до 1 січня 2012 року могло здійснюватися не лише на підставах, визначених відповідними статтями КК України, а також на підставі Законів України про амністію. Про це йшлося в ч. 1 ст. 85 КК України, ч. 3 ст. 86 КК України та відповідних статтях Закону України «Про застосування амністії в Україні». Однак відповідно до Закону України від 2 червня 2011 року № 3465-VI «Про внесення змін до Закону України «Про застосування амністії в Україні» та інших нормативних актів» у зазначені статті було внесено відповідні зміни щодо унеможливлення корегування призначеного покарання в порядку амністії.

Але стверджувати, що таке корегування тепер є прерогативою виключно судової гілки влади, також неможливо, оскільки його може здійснювати Президент України шляхом помилування засудженої особи. Відповідно до п. 1 Положення про порядок здійснення помилування, затвердженого Указом Президента України від 16 вересня 2010 року № 902/2010 «Про Положення про порядок здійснення помилування», помилування засуджених здійснюється у виді:

заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п’яти років;

повного або часткового звільнення від відбування як основного, так і додаткового покарання;