Читать «Проблеми кримінальної відповідальності: навчальний посібник.» онлайн - страница 115

Врахування судом обставин, наведених у ч. 1 ст. 66 КК України, є обов’язком суду, тому він не може ігнорувати їх при призначенні покарання. Наприклад, якщо у справі виявлено таку обставину, як вчинення злочину неповнолітньою особою, суд повинен врахувати її при призначенні покарання, тому що це передбачено у п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.

Визнання судом інших, безпосередньо не зазначених у законі обставин як пом’якшуючих покарання здійснюється на його розгляд. Головне, щоб рішення про їх врахування було вмотивоване у вироку. Причому ті обставини, що не зазначені в законі, але враховуються судом як такі, що пом’якшують покарання на підставі ч. 2 ст. 66 КК України, повинні наводитися у вироку чітко і конкретно, щоб не виникало жодних сумнівів стосовно того, чому суд на підставі їх врахування дійшов висновку про доцільність пом’якшення покарання.

Обставини, що пом’якшують покарання, мають важливе значення при його призначенні, бо їх наявність за конкретною справою надає суду право: 1) призначити основне чи додаткове покарання наближеним до мінімальної санкції або в її мінімальних межах; 2) обрати найменш суворий вид основного покарання за альтернативною санкцією; 3) призначити тільки одне додаткове покарання з кількох, передбачених у санкції; 4) не призначити додаткового покарання, передбаченого в санкції як факультативного; 5) перейти до більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції на підставі ч. 1 ст. 69 КК України; 6) не призначати обов’язкового додаткового покарання з додержанням вимог ч. 2 ст. 69 КК України; 7) знизити до двох третин максимальний строк або розмір найбільш суворого виду основного покарання, передбаченого в санкції, на підставі ст. 69-1 КК України.

Обставини, що обтяжують покарання, перелічені у ч. 1 ст. 67 КК України, а саме:

1) вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів;

2) вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою (ч. 2 або 3 ст. 28 КК України);

3) вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату;

4) вчинення злочину у зв’язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов’язку;

5) тяжкі наслідки, завдані злочином;

6) вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебуває в безпорадному стані;

7) вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;

8) вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в матеріальній службовій чи іншій залежності від винного;

9) вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством;

10) вчинення злочину з особливою жорстокістю;

11) вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій;