Читать «Правильник УПЦКП» онлайн - страница 173

Священик: Бо Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

І ці тропарі, глас 2-й:

Пом’яни, Господи, як Благий, рабів Твоїх і прости, що нагрішили вони в житті, бо ніхто не безгрішний, крім Тебе, що можеш і померлим дати спокій.

Глибиною мудрості чоловіколюбно Ти все будуєш і корисне всім подаєш, Єдиний Сотворителю, упокой, Господи, душі рабів Твоїх, які надію покладали на Тебе, Творця й Промислителя, і Бога нашого.

Слава…

Кондак: Зі святими упокой, Христе, душі рабів Твоїх, де немає ні недуги, ні скорботи, ні зітхань, а життя безкінечне.

Інині… Богородичний:

Славимо Тебе всі роди, Богородице Діво, бо в Тобі благоволив уміститися Невмістимий Христос Бог наш. Блаженні і ми, заступництво Твоє маючи, бо день і ніч Ти молишся за нас. Тому, у піснях славлячи, взиваємо до Тебе: радуйся, Благодатна, Господь з Тобою.

Господи, помилуй (12 разів).

І ця молитва:

Пом’яни, Господи, в надії на воскресіння і життя вічне спочилих отців і братів наших і всіх, що в побожності й вірі життя скінчили, і прости їм усяку провину вільну й невільну, яку вчинили вони словом, чи ділом, чи думкою. І осели їх у місцях світлих, у місцях квітучих, у місцях спокою, де нема ні недуги, ні скорботи, ні зітхання, де світло лиця Твого веселить усіх святих Твоїх одвіку. Даруй їм Царство Твоє та участь у невимовному і вічному Твоєму блаженстві й насолоду Твого безконечного і блаженного життя. Бо Ти є воскресіння, життя і спокій спочилих рабів Твоїх, Христе Боже, і Тобі славу возсилаємо з Безпочатковим Твоїм Отцем, і з Пресвятим, і Благим, і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Преславна Приснодіво, Мати Христа, Бога нашого, принеси нашу молитву Синові Твоєму і Богу нашому, щоб Він спас Тобою душі наші.

Уповання моє — Отець, пристановище моє — Син, покров мій — Дух Святий; Тройце Свята, слава Тобі.

Все уповання моє на Тебе покладаю, Мати Божа, збережи мене під покровом Твоїм.

Слава: і нині.

Господи, помилуй (тричі). Благослови.

Священик промовляє відпуст: Христос, Істинний Бог наш…

І священик приймає прощення у людей. Робить у бік людей поклін, промовляючи:

Благословіть, отці й браття, і простіть мені грішному, чим згрішив я в цю ніч і в усі дні життя мого словом, ділом, думкою і всіма почуттями моїми.

Бог нехай простить і помилує тебе, чесний отче. Благослови і прости, отче чесний, і нам грішним провини наші вільні й невільні (І люди вклоняються).

Священик: Нехай простить Господь Бог милістю Своєю гріхи ваші і помилує вас.

Потім священик промовляє:

Помолимось за Святійшого отця нашого (ім’я), Патріарха Київського і всієї Руси — України, і владику нашого, преосвященнійшого єпископа (ім’я правлячого єпископа).

Співці: Господи, помилуй (так за кожним проханням).

За Богом бережену Україну нашу, за владу і військо її.

За тих, що чинять нам милостиню.

За тих, що служать у святих храмах Божих.

За тих, що ненавидять і люблять нас.

За тих, що опікуються нами і служать нам.