Читать «Правда про справу Гаррі Квеберта» онлайн - страница 314
Жоель Діккер
— Подейкують, ви написали нову книжку, письменнику.
— Це правда.
Ми сиділи з Ґегаловудом біля океану і пили пиво.
— Новий успіх неймовірного Маркуса Ґольдмана! — вигукнув Ґегаловуд. — І про що вона?
— Сподіваюся, ви прочитаєте. Тим більше, що і про вас там є.
— Справді? Можна глянути?
— І не мрійте, сержанте.
— Якщо книжка погана, повернете мої грошенята.
— Ґольдман більше не повертає грошей, сержанте.
Він засміявся.
— Скажіть, письменнику, хто вам підказав відбудувати цей дім і зробити його будинком для творчості молодих письменників?
— Якось саме на думку спало.
— «
— Ні.
Він дістав з кишені газету, розгорнув і прочитав:
Він згорнув газету і зареготав.
— Чого це ви, сержанте? — запитав я.
— Нічого. Ви просто геній, Ґольдмане! Просто геній!
— Не лише поліція вміє віддавати данину, сержанте.
Ми допили пиво.
— Завтра повертаюся в Нью-Йорк, — сказав я.
Він понурив голову.
— Приїздіть до нас інколи. Просто побачитися. Це буде радість передовсім для моєї дружини.
— Охоче.
— До речі, ви так і не сказали: яка назва вашої нової книжки?
— «Правда про справу Гаррі Квеберта».
Лице його стало замислене. Ми попрямували до автомобілів. Небо стрімко розітнула зграя чайок. Ми провели їх поглядом, потім Ґегаловуд озвався знову:
— Що тепер робитимете, письменнику?
— Якось Гаррі сказав: «Надайте сенсу своєму життю. Життю надають сенсу дві речі: книги і кохання». Завдяки Гаррі я знайшов книги. Тепер шукатиму кохання.
УНІВЕРСИТЕТ БЕРРОУЗА
Маркусові П. Ґольдману,
переможцю університетського чемпіонату з боксу 2002 року,
і його тренерові
Гаррі Л. Квеберту
Подяки
Висловлюю щиру подяку Ерні Пінкасові (Аврора, Нью-Гемпшир) за його неоціненну допомогу.
Висловлюю подяку співробітникам поліції штатів Нью-Гемпшир і Алабама — сержантові Перрі Ґегаловудові (кримінальний відділ поліції штату Нью-Гемпшир) і Філіпу Томасу (дорожня поліція штату Алабама).
Нарешті висловлюю особливу вдячність моїй помічниці Денізі, без якої я не зміг би закінчити цієї книжки.