Читать «Правда про справу Гаррі Квеберта» онлайн - страница 264

— І що ж він з’ясував про Нолину матір? — нетерпляче запитав Ґегаловуд.

— Не пам’ятаю, що там було далі, — відказав я, гарячково порпаючись у дисках.

І раптом я завмер, зблід і вигукнув:

— Ні, це неймовірно!

— Що, письменнику?

— То був останній запис од Гаррі! Тим-то на диску й нема дати! Я геть про це забув. Ми так і не закінчили тієї розмови! Бо далі з’ясувалося про Пратта, потім Гаррі не хотів, щоб я записував на плеєр, і я нотував у записнику. А потім сталося те витікання з видавництва, і Гаррі розгнівався на мене. Як я міг так дати маху?

— Нам обов’язково треба поговорити з Гаррі, — мовив Ґегаловуд, хапаючи пальто. — Ми повинні дізнатися, що він там виявив про Луїзу Келлерґан.

На превеликий наш подив, двері восьмого номера нам відчинив не Гаррі Квеберт, а висока білявка. Ми спустилися до адміністратора, і він нам сказав:

— Останнім часом тут не було ніякого Гаррі Квеберта.

— Це неможливо, — відказав я. — Він мешкав тут кілька місяців.

На прохання Ґегаловуда адміністратор переглянув журнал записів за останні півроку. І рішуче повторив:

— Гаррі Квеберта тут нема.

— Цього не може бути, — вибухнув я. — Таж я сам його тут бачив! Високий чоловік, сивий, розпатланий.

— А, цей! Авжеж, був такий, частенько вештався паркувальним майданчиком. Але номера він тут не наймав.

— У нього був восьмий номер! — вигукнув я. — Знаю, бо не раз бачив, як він сидить під дверима.

— Так, він сидів під дверима. Я дуже просив його забратися, але він щоразу давав мені сто доларів! За такі гроші він міг сидіти скільки влізе. Казав, з цим місцем у нього пов’язані приємні спогади.

— А коли ви бачили його востаннє? — устряв Ґегаловуд.

— Та як сказати… Десь кілька тижнів тому. Точно пам’ятаю, що перш ніж поїхати, він дав мені ще сто доларів, щоб як хтось зателефонує і попросить восьмий номер, я вдав, ніби перемикаю виклик. А телефон і далі дзвонив би просто так. Він, здається, кудись поспішав. Це сталося відразу після сварки…

— Після сварки? — гаркнув Ґегаловуд. — Якої сварки? Що за сварка тут сталася?

— Ваш приятель посварився з одним дідом. Приїхав такий собі дідок, наче навмисно, щоб зчепитися з ним. Лютий такий. Зчинив галас, ну і таке… Я вже хотів було встряти, але дідок сів в авто і поїхав. Після цього ваш приятель теж вирішив забратися відціля. Та я б його все одно витурив, бо не люблю, коли бучу здіймають. Клієнти скаржаться, а я тоді чортів заробляю.