Читать «Полум"я в лабораторії №1» онлайн - страница 9

Доктор Гартунг передав одному з представників уряду довгу пластмасову паличку.

— Прошу перевірити, що маса, яка щойно утворилася, справді розплавлена сталь.

Представник узяв паличку і помішав нею киплячу рідину. В цю мить доктор Гартунг подав знак. Апарат вимкнули. За якусь частку секунди рідка сталь затверділа, міцно прихопивши паличку.

Професор Веге витяг за паличку злиток з ливарної форми і похитав ним, наче маятником. Він запропонував усім присутнім переконатися, що злиток зовсім холодний.

— Сталь розплавлена холодним способом! — вигукнув високий сивий професор з Ессена. — Неймовірно.

— Але це дійсність, шановні панове! — відповів на вигук професор Веге. — Це був дослід номер перший. Другий дослід ви на власні очі побачите через годину.

Він звернувся до Гартунга:

— Ви дали розпорядження?

— Вже підготовляють усе, пане професор.

— Добре. А поки що прошу всіх знову до клубу.

Професор Веге жестом запросив підійти до себе заступника завідувача другого дослідного відділу. Напруженою і від цього трохи ненатуральною ходою Гансен наблизився до професора. Веге уважно дивився на маленьку худорляву фігуру в сірому костюмі. Штани були відпрасовані у гостру, як лезо ножа, складку. Гансен ще ближче підійшов до Веге.

— До ваших послуг, пане професор, — вимовив він дзвінким голосом і запитливо подивився просто в обличчя вченого.

— Чи не помітили ви, що під час. досліду головне реле якось незвичайно клацнуло?

Гансен здивовано підвів угору брови.

— Незвичайно клацнуло? — повторив він більше для себе. — Ні, пане професор, я цього не помітив.

— Реле несправне, — ще раз повторив Веге і заклопотано похитав головою. — Там щось не гаразд. Прошу вас після обіду розібрати головний вузол автоматичного управління і уважно все перевірити. Ми не можемо допустити, щоб лампи генератора згоріли к бісу.

— Добре, я зараз перевірю реле, — пообіцяв Гансен, — а потім знову поставлю їх на кілька годин для перевірки.

Професор Веге заперечливо хитнув головою.

— Ні, Гансен, цього не можна робити. Вистачить і однієї години. Найпізніше о третій генератор мусить бути готовий до роботи.

В очах інженера Гансена спалахнули недобрі вогники. Він намагався не дивитися на професора.

В клубі вчені і представники уряду посідали групками і збуджено обмінювалися враженнями про тільки що проведений експеримент. Журналісти накинулись на інженера Тале як співробітника професора Веге та доктора Гартунга. Безліч питань посипалося на нього. Інженер Тале підняв руку, наче захищаючись від них, і почав:

— Перш ніж дати відповідь на ваші запитання, я думаю, треба пояснити, що саме являє собою ультразвук. Ви тільки-но сказали, — він звернувся до представника іноземної газети, — що це коливання. Правильно. Проте будь-які коливання не можна назвати ультразвуком. Ультразвук — це такий звук, якого ми не чуємо. Парадоксально, але це так. Як вам відомо, звукові тони складаються з коливань. Усі вони мають певну частоту, тобто кількість коливань за секунду. Частота вимірюється одиницею, що зветься “герц”… Звук поширюється в повітрі з швидкістю триста тридцять метрів за секунду. Вухо людини сприймає коливання від шістнадцяти до двох тисяч герц. Звук, який лежить поза межами найвищої частоти коливань, ми не можемо чути. Це і є ультразвук. Собаки і ще деякі звірі мають властивість сприймати звук ще більшої частоти коливань.