Читать «Полум"я в лабораторії №1» онлайн - страница 17

Минуло кілька днів. Комісар кримінальної поліції Бергер замислений ходив по кабінету і курив люльку. Зупинився біля двох своїх колег, що стояли коло вікна.

— Хай йому чорт! — вилаявся комісар, засунувши руку в кишеню галіфе. — Вхопитися б хоч за маленьку ниточку, від якої можна було б почати слідство! А то ну нічого важливого. Перевертати завод догори ногами нема ніякої рації. Конструкторський план з розрахунками безумовно вже далеко за його межами. Ми твердо переконані, що злочинець міг пройти в лабораторію № 1 тільки через запасний вихід. Замок на дверях не має ніяких пошкоджень, навіть слідів. Отже, відмикали його фальшивим ключем. Загадкою лишається непритомність трьох чоловіків. Цей тип, очевидно, використав дуже сильний газ, бо, як свідчить професор Веге, вони всі троє зомліли майже одночасно. Отже, колеги, ми досі ні на крок не просунулися вперед.

Вісім учених, що мають якесь відношення до цієї справи, доводять фактами своє алібі. Інженер Гансен останнім залишив лабораторію перед тим, як усе сталося. Його свідчення також не дають нам нічого нового. Тільки те, що він не симпатичний особисто мені як людина, не може бути відправною точкою. Інженер Гансен занадто пихатий і дуже любить владу. Але це, кінець кінцем, не юридичний аргумент. Професор Веге характеризує його як знаючого інженера. Цей Гансен доводить, що під час пожежі в лабораторії № і він був у фотокімнаті своєї лабораторії і проявляв там рентгенівські знімки. Його асистентка і два інженери підтверджують це. Згідно з свідченнями всі події, в тому числі і пожежа, відбулися на протязі п’ятнадцяти хвилин. Таким чином, навряд чи зміг би Гансен вийти за цей час з фотокімнати і повернутися назад. Після цього він знову був у своїй лабораторії.

Комісар Бергер говорив далі трохи невпевнено:

— Алібі доктора Штегемана з п’ятого відділу здається мені трохи підозрілим. Сильні болі в шлунку, які мучили його в той час, мені зовсім не подобаються. Але відомо, що він був у медпункті. Сестра також підтверджує, що давала йому шлункові краплі. А от коли він повернувся назад, цього не знає й не може підтвердити. Я пропоную ще раз допитати доктора Штегемана.

Минав тиждень. У лабораторіях заводу дослідна робота йшла своїм звичайним порядком. Але збудження, викликане останніми подіями, в яких, очевидно, мав місце і шпіонаж, не минало. В їдальні за обідом розгорталися запеклі дискусії, думки різко розходилися. В лабораторіях панував трохи пригнічений настрій. Хтозна, кому вірити, поки справа не з’ясована. Органи державної безпеки напружено працювали. Усі співробітники дослідних відділів, навіть прибиральниці, дали свідчення.