Читать «Плетиво (Збірка віршів)» онлайн - страница 16

Марія Микицей

АТЕНТАТ

і нехай йому про мене нагадає хто завгодно якось так мимохідь між іншим під час випадкової зустрічі на перехресті гамірних вулиць щоб половини слів не було чути щоб моє ім’я невидимою хвилею щоб було схоже на непомітне ненавмисне ідеальне вбивство бо тІла так і не знайдуть бо хтось з нас двох вже давно мертвий

* * *

ВАШЕ ЛИСТЯНЕ ПТАСТВО ВІДЛЕТІЛО В ПАЛКІШІ ОБІЙМИ КРІЗЬ ГРАФІЧНІ РЕШІТКИ ГІЛОК ПРОСВІЧУЄ ХОЛОД НАЯВНІСТЬ АСФАЛЬТУ І ЗРАДЛИВА БЛИЗЬКІСТЬ БУДИНКІВ РОБЛЯТЬ НЕМОЖЛИВОЮ ВТЕЧУ В ЛІСИ ЖАГУ ЯКИХ ВАМ ВСЕ ЩЕ НАМАГАЮТЬСЯ ІМІТУВАТИ ЦІ ДАХИ ЦІ ДОЩІ ЦІ ДРОТИ

* * *

МИ П’ЄМО «КЛЯШТОРНЕ ЧЕРВОНЕ» В СЛОВАЧЧИНІ ЙОГО ПИЛИ МОНАШКИ ПЕРЕД МОЛІННЯМИ ВОНА НЕ СХОЖА НА МОНАШКУ І ВЗАГАЛІ НЕ СХОЖА НА ЖОДНЕ З ЖИВИХ СТВОРІНЬ ВОНА – ПОКИ ЩО НІКИМ НЕ ЗБУРЕНА ПОВЕРХНЯ ЧЕРВОНОГО ВИНА У ДУЖЕ ВУЗЬКОМУ БОКАЛІ