і нехай йомупро мене нагадає хто завгодноякось такмимохідь між іншимпід часвипадкової зустрічіна перехресті гамірних вулицьщоб половини слів не було чутищоб моє ім’я невидимою хвилеющоб було схоже нанепомітнененавмиснеідеальне вбивствобо тІла так і не знайдутьбо хтось з нас двохвже давно мертвий
* * *
ВАШЕ ЛИСТЯНЕ ПТАСТВОВІДЛЕТІЛО В ПАЛКІШІ ОБІЙМИКРІЗЬ ГРАФІЧНІ РЕШІТКИ ГІЛОКПРОСВІЧУЄ ХОЛОДНАЯВНІСТЬ АСФАЛЬТУІ ЗРАДЛИВА БЛИЗЬКІСТЬ БУДИНКІВРОБЛЯТЬ НЕМОЖЛИВОЮ ВТЕЧУ В ЛІСИЖАГУ ЯКИХ ВАМ ВСЕ ЩЕНАМАГАЮТЬСЯ ІМІТУВАТИЦІ ДАХИЦІ ДОЩІЦІ ДРОТИ
* * *
МИ П’ЄМО«КЛЯШТОРНЕЧЕРВОНЕ»ВСЛОВАЧЧИНІ ЙОГО ПИЛИМОНАШКИПЕРЕД МОЛІННЯМИВОНАНЕ СХОЖАНА МОНАШКУІ ВЗАГАЛІНЕ СХОЖАНА ЖОДНЕЗ ЖИВИХ СТВОРІНЬВОНА– ПОКИ ЩОНІКИМ НЕЗБУРЕНАПОВЕРХНЯЧЕРВОНОГОВИНАУ ДУЖЕВУЗЬКОМУ БОКАЛІ