Ось вони йдуть. Корогва у них має,наче вогонь. Наче дим наступає,сива юрба. Сунуть лави тісні,чутно – співають «про волю пісні».«Смело, друзья!» Але пісня ридає,«Смело, друзья!» Мов на смерть проводжає.Страшно, який безнадійний той снів,хто ж би під нього боротися вмів?Ні, не про волю сей спів! Про неволюплаче, й голосить, і тужить до болюголос сумний, не вважа на слова,плач погребовий слова покрива.«Смело, друзья!» Се в тюрму чи на стратухоче додати одваги брат брату?Плаче беззбройний над братом-борцемтак, наче в землю ховає живцем.Вроджені в злу розпачливу хвилину,йшли ми в життя в передсвітню годину,чули ми спів сей у кожній порі,він нам казав: не діждеш до зорі!Що вам до того, ви, вроджені зрання?Личить співати вам пісню коханняволі своїй, молодій та буйній,рано співать панахиди по ній.Хай процвіта ваша воля, як рута!Нащо здалась вам та пісня-отрута?Вже досхочу зажили її ми,ви ж собі пісню створіте сами.Пісню нову, щоб сіяла, як промінь,щоб гомоніла й буяла, як пломінь,так, щоб червона ясна корогваз піснею вкупі творила дива!
1905
* * *
Чого марсельську пісню чути?Хіба день слави вже настав?Хіба розірвані всі пути?Хіба тиран вже з трону впав?Де зброя, громадо?Де військо в рядах?Чиєю ж се крів’юполитий нам шлях?Се ж пісня того батальйона,що збройно в поле виступав,під прапор свого легіонанезламну силу закликав.А наша де зброя?Де військо в рядах?Чиєю ж се крів’юполитий нам шлях?Чи вже розбито казематив царській твердині віковій?Загомоніли раз гармати –чи се вже йде останній бій?А де ж наша зброя?Де військо в рядах?Чиєю ж се крів’юполитий нам шлях?Чи се на нас ідуть чужинціздобуту волю руйнувать?Чи за ту волю всі вкраїнціготові одностайно стать?Так де ж наша зброя?Де військо в рядах?Чиєю ж се крів’юполитий нам шлях?Чи серед вражої батавине мають давні бунчуки?Перед царем свої булавихіба не клонять козаки?Погляньте ж, де зброя?Де військо в рядах?Чиєю ж се крів’юполитий нам шлях?Ген від Москви аж до Варшавизачервоніли жупани,козацтво «здобуває слави»,спис і нагайки скрізь пани.На кого ж та зброяі військо в рядах?Чиєю ж се крів’юполитий нам шлях?А в нас тут «Марсельєзу» чути,немов тепера «Славний день»,немов розірвані всі путиі вороги розбиті впень.Де зброя, громадо?Де військо в рядах?Чи ж крів’ю не доситьполитий нам шлях?
