Читать «П"ять життів доктора Гундлаха» онлайн - страница 55

Вольфганг Шрайєр

Чітка робота. В цьому їм не дорікнеш. Закриваючи кредит, Зайтц навряд чи підозрював, що вони мають тепер три мільйони. Але це їх не втішало. Зайтц вчинив це цілком механічно згідно з службовими правилами, якими це передбачалось на випадок звільнення когось з роботи. Далі вже йшло само собою, апарат приведений у дію і спрямований проти Гундлаха. Йому здавалось, що зараз все було проти нього.

14

Обід у «Каміно Реаль» був так само вишуканий, як і минулого разу, але Гундлахові нічого не смакувало. Лише тут, у тиші ресторану, немов крізь густу запону імли, до свідомості почало доходити значення сьогоднішньої пригоди. Кінець кар'єрі. Трьох днів цілком вистачило для того, щоб зруйнувати все, чого він досяг за шість років, не враховуючи роки навчання. Якщо лишиться бодай крихта сумніву в його доброчесності, — а Гундлах тепер не бачив можливості, як його розвіяти, — то він назавжди втратить довіру концерну. Він для керівництва просто перестане існувати.

Отакі справи!.. Навіть фіктивна розтрата діє на нерви, на дуже чутливі фінансові нерви акціонерного товариства. В цьому воно не знає пощади. Обурення Зайтца, коли Гундлах сказав, що хотів лише пожартувати з Гертелем, промовляло само, за себе. Тут жартів не розуміють! Якщо він утратить репутацію, концерн викине його на вулицю, й він не зможе влаштуватись у жодній західнонімецькій фірмі. Між ними існує комп'ютерна система обміну інформацією, своєрідна мафія персональних справ; хоч куди б він подався шукати роботу, відомості випередять його зі швидкістю світла. І не лише в Федеративній Республіці Німеччини, а й у всій Західній Європі, в Канаді й Австралії, в майже половині країн світу, між якими існує кабельний зв'язок, роботодавці будуть з допомогою електронно-обчислювальних машин попереджені, що Гундлаха підозрюють у викраденні трьох мільйонів.

Це й справді, здавалося, був кінець. Лише з запізненням на кілька годин до нього дійшло, що його не тільки поклали на обидві лопатки, але й позбавили будь-яких шансів підвестись. Як же спекатися цієї злощасної підозри? Може, зважитись на відчайдушну спробу розшукати гроші і повернути їх концерну? Тільки це зможе когось переконати; тільки це остаточно його реабілітує. А якщо не вийде, тоді лишається купити фальшивий паспорт і під чужим прізвищем зникнути з поля зору, щоб потім десь, можливо, в США, розпочати все з нуля.

Дійшовши такої думки, він раптом відчув, ніби на нього хтось дивиться, й пригадав загадковий погляд отієї вродливої жінки. Позавчора вона сиділа праворуч від нього, напівзатулена квітчастою перегородкою, бентежно поглядала на нього, а коли кельнер подав фісташкове морозиво, непомітно зникла. Цілком вірогідно, що жінка знову прийшла, щоб відновити контакт. Адже вона могла й не знати, що в нього забрано все, — й визволення Дорпмюллера, й оті три мільйони, які її цікавили понад усе.

Проте коли він обернув голову, то за тим самим столом побачив людину, зустріти яку найменше сподівався, — пройдисвіта Пінеро. Той усміхнувся до нього, лукаво, підбадьорливо, поставив свою склянку й пружинистим кроком, немов приручений хижий звір, попрямував до нього.