Читать «П"ять життів доктора Гундлаха» онлайн - страница 198

Пінеро не тямив себе від люті. Він вже ладен був стріляти у відповідь на ті слова, але згадав, що Гундлах йому ще потрібен, і вирішив не знищувати його фізично, а натомість завдав психічного удару, збрехавши, що Гладіс уже схоплено і її катують. Гундлахові наче заціпило, він, мабуть, знав, як служба безпеки ламала її силу волі, — спочатку добре порахувавши кістки, а потім ще й піддавши електрошокові. Таких тортур не витримувала жодна людина, ніхто не виходив звідти неушкодженим — особистість просто деформувалась, перетворювалася в ніщо. Гундлах мав про це знати, якщо він лежав з нею в постелі. Не без утіхи подумавши про це, Пінеро перевів подих, але ту ж мить пролунала довга черга. Пінеро припав до землі, над ним просвистіли кулі, збиваючи листя й гілки. Лежачи долілиць, Пінеро збагнув, що зайшов надто далеко, але відступати було пізно. Він уже нічого не міг удіяти. Рейнджери відкрили вогонь без його команди, а Гундлах змінював магазин за магазином.

Яке безглуздя! Пінеро віддав наказ рейнджерам припинити вогонь, тим здалося, ніби він жаліє ворога, тоді Пінеро заходився розтлумачувати їм, щоб оточили німця й без зайвого шуму обеззброїли, як їх того навчено в спецшколі. Рейнджери ніби чекали такої команди. Не перестаючи стріляти, вони, мов тигри на здобич, кинулися вперед. Боєприпасів їм не бракувало, й витрачали вони їх не шкодуючи. З безглуздими затратами у цій оскаженілій країні не доводиться рахуватися.

Потім усе скінчилось, Пінеро доповіли: двох убито, в пілота відірвано половину вуха, одного рейнджера поранено в живіт, кабіну вертольота пошкоджено. А найбільше дісталось німцеві. Вони буквально начинили його свинцем і, очевидно, вже у вбитого, впритул, випорожнили всі магазини. Пінеро наказав перевернути Гундлаха горілиць. Спереду він був ще більше понівечений, його вже не можна було впізнати, отже, не можна було нікому й показувати. Навіть від паспорта лишилися самі закривавлені клапті.

Все. Гундлах тепер став схожий на тих жертв тортур, яких завтра знайдуть на узбіччях доріг, а фотографії вмістять у газетах. Пінеро відвернувся, йому боляче кольнуло в животі. Місію закінчено. Він наказав прибрати все на місці події й принести поліетиленовий мішок, завбачливо захоплений перед вильотом. Адже майор обов'язково захоче побачити все сам. Можливо, він кружними шляхами відправить труп в посольство, де й досі лежав справжній паспорт Гундлаха. Порядок лишався порядком. Можливо, там хтось зможе встановити його особу… але то вже їхнє діло.

_{ВОЛЬФГАНГ ШРАЙЄР І ЙОГО РОМАН «П'ЯТЬ ЖИТТІВ ДОКТОРА ГУНДЛАХА»}

_{Вольфганг Шрайєр, автор кількох десятків романів, п'єс, кіносценаріїв — один з найпопулярніших письменників у себе на батьківщині, в Німецькій Демократичній Республіці. Відомий він і за її межами — його книги неодноразово перекладались багатьма мовами в різних країнах, в тому числі і в Радянському Союзі. На Україні видавалися, зокрема, такі твори митця, як «Операція «Сандерсторм», «Гараж пана Якобса», «Жовта акула».}

_{Роман «П'ять життів доктора Гундлаха» написано у 1982 році. Він належить до кращих у доробку Шрайєра і багато в чому є показовим для його творчої манери. На цьому романі позначились ідейно-тематичні й художні пошуки, що є характерними для письменника протягом ось уже майже чотирьох десятиліть.}