Читать «Остановiсь, мгновеньє, ти прекрасно! (збірник)» онлайн - страница 4

Чорт. Ну і сиди тут з своїм салом, кабан йобаний!

Іван Опанасович. От ти в нас дуже інтєлєгєнтний, шо не слово, то матюки.

Чорт іде до дверей. Раптом двері відчиняються, і в них входить Хуна.

Хуна. Ви тут сідітє, а на дворе такая пагода стоіт! Я от нарошно вийшла, трохи погуляла… Так што ета весна со мною делает! А ви чого тут сідітє?

Гриць Якович (шуткує). Тебе чекаєм, Швецію робить.

Хуна. А шо ето такое?

Починає тихо грати «АББА». Всі, в тому числі і Чорт, мовчать.

Хуна (наївно). Нет, ну честно, ребята?

Іван Опанасович (спльовує). Це коли один вафлями годує, а другий в сраку їбе. Інтересно! На от сало, їж…

Хуна, Гриць Якович, Іван Опанасович жеруть сало. Чорт заглядає в сортир, спускає воду і зникає. Спущене гамно, веселі звуки «АББИ» і чавкання трьох створінь зливаються в єдину симхвонію.

Завіса

Данко

Феєрія

ДІЙОВІ ОСОБИ

Данко.

Натовп.

ДІЯ ПЕРША

Ліс. Входить натовп. Натовп дико і страшно реве. Де-по-де можна іноді почути обривки розлючених фраз типу: «Хлопці, хорош ноги бить. Начальство очки гребе, а ми пизди лопатою вигрібаємо» та таке інше.

Входить Данко і стріля з пістолета в повітря.

Данко. Мовчать!

Всі мовчать так, шо стає ніяково.

Данко. Не розмишлять! Чмо японське… Іттіть!

Голоси. Та куди ж іттіть?

Данко. Іттіть, контра! Хто не хоче – уб'ю, нахуй!

Данко вириває з грудей серце, яке світиться карасіновим світом, і вимахує ним, як ліхтарем.

Голос з натовпу. Ніхуя собі!

Данко (кричить). Ура! Вперед, чмо японське!

Всі біжать за Данком в напрямі, протилежному тому, куди йшли.

ДІЯ ДРУГА

Болото. Входить натовп з Данком.

Данко. Іттіть!

Голос з натовпу. Ги, та вже, мабуть, прийшли!

Данко. Контра! От не пиздіть, а іттіть!

Голос з натовпу. Я їбав таку жізнь!..

Данко. Шо поставали, пизда ваша мати?!

Запопадливий голос з натовпу. Данко, серце згасає!..

Справді серце в руці у Данко починає гаснути. Данко кидає його з розмаху об кочку і затоптує ногами. Потім вириває у себе печінку. Печінка відразу ж починає горіти синім вогнем.

Данко (несамовито реве). Іттіть!

Данко і натовп зникають у напрямі, протилежному тому, куди йшли.

ДІЯ ТРЕТЯ

Пустиня. Входить натовп з Данком.

Данко (шуткує). Ге-ге! Ніхуйова пагодка!..

Натовп мовчить.

Данко. Що мовчите, га? Де Ізергіль, стара блядь?

Голос з натовпу. Вчора здохла.

Данко (невпевнено). Іттіть.

Голос з натовпу. А не пішов би ти сам на хуй?!

Запопадливий голос з натовпу. Данко, печінка згасає!..

Данко кида об підлогу смердючу згорівшу печінку.

Запопадливий голос. Данко, нирки рви, вони горітимуть!..

Данко вирива нирки. Вони горять, але не так яскраво, як хотілося б. Тоді Данко і їх кида об пісок.

Данко. Що, падлюки, тепер довольні?

Натовп мовчить.

Данко. Тепер вам всім піздєц!

Помирає.

Голос з натовпу. Ніхуя не піздєц, ми тут з пустині сад зробимо!

Голоси. А вірно, хлопці, а діло каже!

Голоси. Ура! Вперед, чмо японське!

Всі. Ура!!!

Натовп зникає в напрямку, протилежному тому, куди йшов.

Завіса

Хвороба Івасика

ДІЙОВІ ОСОБИ

Івасик, хлопчик.

Лікар, мужчина.

Сибірська Язва, бацила.

Гангрена, бацила.

Ганарея, бацила.

Випадєніє Матки, бацила.

Смерть, скелет.

ДІЯ ПЕРША