Читать «Остановiсь, мгновеньє, ти прекрасно! (збірник)» онлайн - страница 2

Чорт. Ну ти і среш, Ваня…

Іван Опанасович. А хулі тут такого? Ну, посрав…

Чорт. Ну, розказуй, як живеш, як жінка?…

Іван Опанасович. Та пішла вона на хуй!

Чорт (співчутливо). Шо такое, Ваня?

Іван Опанасович. Та вже місяць менструації не було, мабуть, забєрємєніла…

Чорт. Так радуваться ж нада, Ваня!

Іван Опанасович. А хулі радуваться? Я її три года їбав, як врага народа, і вона не бєрємєніла. Я не люблю ото на простиню спускати, чи на живіт…

Чорт. Шо такое, Ваня?

Іван Опанасович. В неї матка не держить, забєрємєніла, сука, коли я сам в Києві, а вона в Лохвиці.

Обидва мовчать. Чорт у роздумі крутить хвостом.

Іван Опанасович. Та я не за то, мені інтересно, хто її виїбав, вона жтричі за мене ширша, ще й окуляри носить. Інтєлєгєнтка, блядь. В Лохвицях – заврайоно.

Зловісна мовчанка.

Чорт (спокусливо). На блядки підем сьогодні?

Іван Опанасович. Та шо я, пацан? Я в армії так наїбався, шо противно згадувать. Я, вобще, ото ібаться не понімаю. Ну шо тут такого? Штрикаєш, штрикаєш, а спроси – на хуя? Я б краще вина б ото випив…

Чорт (ніскіки не здивувавшись). Давай стакани!

Чорт виймає з ватніка кілька пляшок портвейна. Гриць Якович, який до того лежав смирно, як небіжчик, починає нервово перекидатися на простирадлі, бо гадає, шо про нього забули. Чорт розливає, Іван Опанасович ріже сало.

Гриць Якович (нервово). Мінє сюда дайте!

Іван Опанасович дає Грицю стакан, він п'є його, лежачи під ковдрою. Руки його при цьому трусяться.

Чорт. А шо ж ти, Ваню, далі робитимеш?

Іван Опанасович. А шо? Щас дісєртацію напиздячу і в Броварах дом куплю за 20 тисяч. Я ото квартіри ті блядські не понімаю, ну шо тут та кого? Ото меблю купують, позвуть у гості і сидять, і цілий день пиздять. А жінка пизду собі чуха…

Гриць Якович. А шо ж робить?

Іван Опанасович. Я люблю, шоб у мене хазяйство було: кабан, та то, та сьо. Вона, курва, звикла там у районо пиздіть, а кабана годувать нада!

Чорт (продовжує спокушать). Вань, а може, ну його кхуям ту дісєртацію! Давай к блядям поїдемо на діскотєку, шас хароші бляді там єсть. Я хату сняв на Барщаговці, можна хоч тиждень не вилазити.

Іван Опанасович. Хе, то не можна! Начальник буде пиздіть.

Чорт. А ми йому скла товченого насипемо у бутерброди. У нього жінка ревнива, то подумають на неї.

Іван Опанасович. Ха, та воно можна, але ж у цих блядєй, я думаю, і тріпєр є…

Чорт. Ну то давай підемо, Ваня, в кафе «Ластівка», приібемося до армян і пизди дамо!

Іван Опанасович. Та воно можна, але ж там міліція, я думаю…

Чорт. А ми і міліції пизди дамо, а потім похуярим у «Дубки» і все там нахуй рознесем!

Іван Опанасович. Е, «Дубки», то далеко йти нада!..

Чорт. А ми на таксі…

Іван Опанасович. Ні, то дурне діло! Я краще сала поїм…

Іван Опанасович жере сало і запиває портвейном.

Чорт (з слізьми в голосі). Ваня, ти хоч плану покури!.. (З надією лізе до кишені.) Ось тут у мене є гарний, диви, як пахне, а-а-а!.. (Сатана з насолодою нюха план і крутить хвостом.) Давай накуримося і підем хуйню якусь зробим!

Іван Опанасович. Та їбав я його курить, від нього хуй не стоїть!..