Читать «Нiма сповiдь (на украинском языке)» онлайн - страница 5

- Так не буде. Ми зараз же вирушимо до окружного прокурора, вiн сховає вас.

- Сховає? Дасть притулок у тюремнiй камерi? Тодi мене вб'є не снайпер, а каторжник, якому пообiцяють за цю крихiтну послугу швидку втечу. А той, з ковпаком, примчить у камеру пiд виглядом тюремного лiкаря.

- Менi шкода вас. Ви потрапили у власну пастку. У вас є грошi?

- Дев'ять тисяч ескудо. Якраз стiльки, скiльки коштує похорон на цвинтарi Алто-де-Сан-Жоан.

- Геть похорон! Слухайте уважно. У мене є друзi, студенти-медики. Ми поїдемо в центральну лiкарню, у вiддiлення для бiдарiв. Там вас зареєструють, знайомi студенти - вони завжди чергують уночi, собача вахта не для справжнiх лiкарiв - знайдуть у вас смертельну хворобу i вiдправлять до шпиталю Святої Євлалiї. Але до Святої Євлалiї доїде лише реєстрацiйна картка. За кiлька тисяч ескудо тамтешнiй реєстратор перекладе картку в скриньку померлих i видасть менi свiдоцтво про вашу смерть. З таким свiдоцтвом я зможу офiцiйно повiдомити будь-кого про вашу наглу смерть. Коротко кажучи, вам проштемпелюють квиток на той свiт, але ви вiдстанете вiд поїзда. Спритно?

- А далi?

- Почнете життя заново, пiд iншим iменем. Погоджуйтесь, сеньйоре. Ми вже якось вчинили так само з одним моряком, що втiк з вiйськового корабля. Тепер вiн придбав новi документи, плаває пiд чужим прапором - i щасливий.

- Новi документи? Папiрцi! А хто дасть менi нове життя? Всi страхiття останнiх рокiв залишаться всерединi мене. Старi болячки в новому лахмiттi ось що ви менi пропонуєте... Я зовсiм п'яний...

- А я спускаюсь униз, щоб подзвонити з кафе в Центральну лiкарню.

4

У вiддiленнi бiдарiв процедура огляду схожа на лiниву гру з суворими правилами. Два-три запитання, вiдповiдей на якi майже не слухають, i кивок у бiк санiтара. Той записує прiзвище, сердиться на вайлуватiсть хворого i видає йому штани з куцою курткою без iудзикiв. Сьогоднi бiльшiсть хворих направляють у шпиталь Святої Євлалiї. Туди вони мусять прибути вже в лiкарнянiй формi, i тому всiх купають тут у бруднуватих ваннах. А на подвiр'ї на них чекає обiдраний автобус. Зрештою, хто бажає, може добиратися самостiйно...

- Сеньйор має кумедний вигляд у цiй куртцi.

- Я сам себе не впiзнаю. З мене здерли щось бiльше, нiж костюм. I нiчого не дали натомiсть.

- Ви дiстали надiю! О-ля-ля! Вона чогось варта!

- Звiдкiля у вас така розкiшна машина?

- Залицяльник моєї сестрички так розщедрився, що дав менi цю карету на кiлька днiв. Не машина, а дракон. Пожирає бензин i кiлометри, наче хоче одержати перший приз на конкурсi ненажер.

- Я бачу, ви звикли тримати руль у руках.

- Можливо... Зараз у шпиталi Святої Євлалiї вас реєструють як покiйника. Смiх та й годi!

- Заздрю людям, яких розвеселяють дрiбницi.

- Хiба ваше власне життя, сеньйоре, це дрiбниця?

- Самi бачите, який я жалюгiдний боягуз. Ось i чiпляюсь за життя. А заслуговую на страту.