Читать «Мудрець Країни Оз» онлайн - страница 40

Однак, помимо цих страхів, гном був сповнений ще й люті до Кікі, якого він мріяв піймати в пастку.

хитрощами виманивши секрет чарівного слова. Хлопець здуру міг зіпсувати все, що старий горбань уже встиг зробити. Але Злючка-Закарлючка догадався, що прибуття Мудреця налякало Кікі, і не шкодував, що хлопець обернув Мудреця та Дороті на безпорадних тварин. Гнома дратувало і сердило тільки власне обернення, і він гасав по лісу, шукаючи Кікі, щоб набрати кращої подоби і схилити хлопця до свого плану підкорення Країни Оз.

Кікі Ару забіг не дуже далеко, бо його самого здивували не менше за інших блискавичні перетворення, і він тепер думав, що робити далі. Гном Злючка-Закарлючка був властолюбний і підступний, і Кікі розумів, що на нього не можна звірятись. Але гном міг складати такі плани і змови, на які в хлопчика-мрійника ніколи б не стало розуму. Тому, коли Кікі, глянувши крізь гілля дерева, побачив унизу гуску й почув, як вона викрикує: «Кікі Ару! Кря-кря! Кікі Ару!», хлопець стиха відповів їй: «Я тут», і перелетів на найнижчу гілку.

Гуска задерла голову й побачила його.

— Ти все зіпсував! — вигукнула гуска. — Навіщо ти це зробив?

— А так мені захотілось,— відповів Кікі. — Ви поводились зі мною, ніби я ваш слуга, от я й показав мешканцям лісу, що я сильніший за вас.

Гуска тихо засичала, але Кікі не почув цього.

Старий Злючка-Закарлючка швидко оволодів собою і пробурмотів під ніс: «У хлопця розуму не більше, як у гуски, хоч поки що мені доводиться ходити в гусячій подобі! Зараз я з ним буду лагідний, зате стану нещадним, коли він опиниться в моїх руках». А вголос гном сказав Кікі:

— Гаразд, відтепер я визнаватиму тебе своїм господарем. Хоча ти й зіпсував усю справу, але ми ще можемо завоювати Країну Оз.

— Як? — запитав хлопчик.

— Перш за все оберни мене знову на Ле-Мав-Ора, а тоді ми поговоримо докладніше, — запропонував гном.

— Гаразд, почекайте тут, — сказав Кікі і подерся вище на дерево. Там він прошепотів чарівне слово, і гуска обернулась на Ле-Мав-Ора.

— Чудово! — задоволено промовив гном, коли Кікі скочив до нього з дерева. — Тепер давай знайдемо затишне місце, де б нас не підслухали звірі.

Вони довго йшли лісом, аж поки натрапили на місцину, де дерева були нижчі й росли рідше, а серед цих розкиданих дерев проглядала галява, хоча й не така велика, як та, що на ній відбувалися збори всіх лісових звірів. Зупинившись на краю галяви, гном і Кікі подивились в її протилежний кінець і побачили на деревах цілу зграю мавп, які галасливо обговорювали пережите на зборах.

Старий гном прошепотів Кікі, що не слід виходити на відкрите місце і попадатися на очі цим мавпам.

— Чому? — спитав хлопчик, відступаючи трохи назад.

— Тому, що оті мавпи стануть нашою армією, армією, яка завоює Країну Оз, — сказав гном. — Сідай, Кікі, отут біля мене і мовчи, а я поясню свій план.