Читать «Масандрівський протокол. Джерела і наслідки.» онлайн - страница 8
Володимир Безкоровайний
Україна мала право й можливість володіти ЧФ, однак не використовувала їх, а тому втратила. Офіцери ВМСУ неодноразово звинувачували Л. Кравчука, що саме він не зробив жодного кроку для підпорядкування ЧФ, коли особовий склад флоту був готовий служити українському народові. Автор цієї статті з ними згоден. Справді, на вулиці Банковій зроблено все, щоб залишити Україну без військово-морських сил.
Після втрати контролю над флотом ситуація в Криму й Севастополі також стала слабко контрольованою. Газові борги позбавили Україну переваг й у довготривалих переговорах. Вимоги українського уряду російська сторона все частіше не брала до уваги, переговори стали затяжними, гарячими й безрезультатними для України.
Претензії Росії на Крим і ЧФ об’єднали російських демократів і консервативну прокомуністичну опозицію проти України. Водночас прорадянська та прокомуністична ментальність значної частини громадян України не дала їм можливості самоідентифікуватися як українці, і вони фактично опинились в лавах п’ятої колони. Політики Росії гризлись між собою з будь яких приводів, але, як тільки поставало питання про Крим, Севастополь і ЧФ, вони виступали й донині виступають єдиним фронтом. У Києві про необхідність захисту національних інтересів України було чути виключно від патріотично налаштованих політиків демократичного блоку.
