Читать «Маленький світ» онлайн - страница 23

— На жаль, це не можливо. Ти занадто велика.

— Гаразд, їжте, а чаю я все таки наллю вам у флягу, а потім поміняємо на воду.

Вона узяла ложку, і стала по краплі попадати у горлечко. За хвилину повернувся Дарк, і встановив на стіл невідомий предмет.

— Емма, Дарк…, які дивні у вас імена, — промовив наївшись Тей.

— Насправді Дарк це не ім’я, а прізвисько.

— Це як?

— Як тобі пояснити, іноді люди вигадують собі або комусь інше ім’я, яке йому насправді більше підходить, це може бути яке завгодно слово. А ім’я так ім’ям і лишається. У колі друзів людина зветься так, як їм ближче. От мене друзі називають Еммі.

— Не розумію, навіщо ж тоді людині дають ім'я, яке їй не підходить, або не подобається?

— Коли його обирають, а зазвичай це роблять батьки, вони ж не можуть знати, чи сподобається воно дитині коли вона стане дорослою.

— Ось, все готово! — перервав розмову Дарк. — Зараз почнемо шукати.

Емби зачаровано дивилися на яскраву стіну у якій мелькотіли зображення, і не відомі їм малюнки.

— Що це? — проговорив Тей.

— Комп’ютер, — відповів Дарк, — саме тут ми знайдемо все про вашу квітку.

Він все ще здивовано дивився на маленькі створіння, слідкуючи за їхніми рухами. Форо покинув їсти, заклавши шматок печива за пазуху й здивовано вдивлявся у невідомий предмет. Дарк посміхнувся, подивився на Емму, а потім набрав у пошукову стрічку кілька слів. Враз на моніторі комп’ютера з’явилися різнокольорові знімки дивовижної квітки.

— Ось вона, красуня, Раффлезія — найбільша квітка світу. У діаметрі досягає метра, не має ані стовбуру, ані листя. Навіть коріння не має. Паразитує на ліанах. Має неприємний запах. Саме ця квітка вам потрібна?

— Тею, це та квітка?

— Мабуть що та, я не знаю про неї нічого, крім того, що вона найбільша у світі.

— А що вам потрібна сама квітка? Вона за розмірами та вагою мабуть не поступається містечку у якому ви живете, — Дарк посміхнувся.

— Ні, сама квітка не потрібна, нам потрібна з неї роса. Вона має чарівну властивість.

— Еммо, може розповіси усе детально, мені теж цікаво, що ви робитимете далі, — звернувся Дарк до Емми.

— Так, вибач. Я відразу повинна була це зробити.

Вона розповіла все що знала, хлопці мовчки слухали та не зводили очей з червоної квітки.

— На все про все часу є тільки кілька тижнів, а тепер вже менше… — вона замовкла.

— Оце так історія, невже я справді не сплю?! — вигукнув Дарк, і відсахнувся з посмішкою, коли Емма хотіла ущипнути його ще раз. — Здається мені доведеться вас розчарувати. Диво-квітка росте аж на Суматрі у вологих джунглях. Навіть якщо, теоретично, вийде добратися туди за кілька днів, то знайти її там неможливо, за такий короткий час.

Емби уважно стежили за кожним словом хлопця, і болюче розчарування враз торкнулося їх облич. Форо зірвався, і побіг до стіни з малюнком. Він намагався схопити квітку та лише шкрябав монітор комп’ютера.

— Ні, Форо, — з жалем промовила Емма, — ні, це не можливо! Вона намальована, розумієш? Це як книга, у вас є книги?

— Що ж робити, адже ми повинні її знайти?! — вигукнув Тей.