«Ти не раба, о, ні! Владичиця ти пишна.Сидітимеш у мене на престолі,Як сонце осяйна, як божество велична,Свободна, як той вітер в чистім полі,Устань, внемли і знай: всевишнього устамиВ моїм пості й молитві семидневнійБлагословен вовік союз любві між нами,Як дано зріть мені дива едемніВ аллаховій обителі надземній».
ХLVI
Ревнули казани, і загули тимпани.Мов Соломон во дні своєї слави,Багатством, вродою, премудрістю вінчаний,Оддав пророк день брачний для забави.Зраділи всі ховми у займищі Хадизи,І гори радістю препоясались;Поля світилися, мов херувимські ризи;Із сонцем любо води цілувались,А небеса благі дивились, осміхались.
