Читать «Куди приводять мрії» онлайн - страница 129
Ричард Кристиан Матесон
Та загалом, проникнення в матерію справжнього «я» сприймається дуже рідко – окрім випадків вродженої чутливості до його існування або появи усвідомлення через заглиблення в самого себе – медитацію.
– Отже, процес такий, – розповідала жінка. – Життя за життям, сповнені зусиль, чергуючись із періодами відпочинку й навчання на цьому рівні, в кінцевому результаті надають душі тієї форми, яку вона прагне мати. Іноді те, чого їй не вдалося досягнути за життя, вона здатна надолужити після смерті, таким чином наступне народження супроводжується більшим усвідомленням, більшою здатністю скерувати передостаннє прагнення до Бога.
– Таким чином, триєдність, якою ми є, переживає три етапи: інкарнацію, дезінкарнацію та реінкарнацію. Людина має бути добре обізнаною, як слід помирати, адже вже робила це багато разів. Але щоразу, як вона повертається до плоті, за рідкісними винятками, вона забуває все.
* * *
У мене виникло запитання. Дивовижним чином жінка відповіла на нього так, ніби читала мої думки.
– Зараз ви виглядаєте, як під час вашого останнього втілення, – сказала вона. – Звичайно ж, ви мали багато різних зовнішностей, а інколи були протилежної статі. Але ви зберігаєте той вигляд, який мали у попередньому житті, оскільки він найяскравіше закарбувався у вашій пам’яті.
– Коли це життя завершилося, ваша свідомість по кроках відступила до свого джерела, відокремлюючись від втілення в матерію. Цей процес вивільнення відбувається в ефірному світі, де ваші бажання й почуття загострені, а всі невідновлювані сили з вашого життя спрямовуються й перетворюються. З точки зору довжини ваша свідомість відходить до цієї ментальної або «небесної» стадії, на якій вона цілковито звільняється від матерії.
Я не знав, чи жінка отримала мою подяку за відповідь, але я кивнув один раз. Може, це й був плід моєї уяви, але мені здалося, що вона посміхнулася й кивнула у відповідь.
– Довжина перебування у потойбічному житті змінюється, – вела вона далі. – Трапляється, що між двома інкарнаціями минає до тисячі років. Коли розуміння приходить по смерті, початковий імпульс особистості – реінкарнуватися. Новачки незмінно починають практикувати метод керування вібраціями так, щоб змогти народитися знову.
– Справжньою дисципліною для душі є вирішити залишитися в Саммерленді й навчатись, аби вдосконалювати себе, щоб наступне втілення стало більшим кроком на шляху зростання душі.
Інше питання спало мені на думку, і знову я миттєво отримав на нього відповідь. Мені було цікаво, чи я єдиний про це подумав.
– Не кожен з нас народжується повторно, – сказала жінка. – Деякі душі настільки розвинені, що не потребують подальших реінкарнацій, але переходять на рівень існування, на якому земля вже не може нічого запропонувати, тим самим досягаючи кінцевого возз’єднання з Богом.
– Ці душі, яким не бракувало ані каяття за прикрі вчинки, ані знання, обирають приєднатися до Творця і долучаються до стану довершеної єдності з Ним, стаючи таким чином невід’ємною складовою побудови Всесвіту.