Читать «Крівава Книга Ч. 2. Матеріяли до польської інвазії (оригинал)» онлайн - страница 51

Зазначивши, іцо треба „негайно“ взятися до діла, бо „всяке опізнення може спричинити шкоди, яких пізнійше ніхто не буде в силі направити“, п. СтеФанус каже:

„Виходячи з заложення, що земельна реформа має ясну мету соціальну з одного боку і національну з другого, що разом творить інтерес держави, можна би спорити про спогіб переведення: чи „Laissez faire“, чи організація, — одначе тільки в корінній Польщі, де жнве виключно ііольі ьке населення. За те не може бути ніякого сумніву в сій справі що-до східної частн Малопольщі, знаної в утертім говорі під назвою Східної Галичини. . . . Нарушення польського стану посідання мало би значіння просто грізне для будучностн, а скріплення елементу національно певного лежить в найбільше житіввім інтересі теперішних і будучих поколінь.“

Колн-б парцелнігпо великої земельної власности оставнтн вільній торговлі, тоді для Польщі грозить небезпека, що богато землі може перейти „в руки місцевого населення і ціль реформи може бути ударемнена“. Тоді „ціла пар-целяційна господарка стала би хаотичною і катастроФальвою і могла би творити поважну небезпеку для давнього дорібку на окраїнах, а також заважити на возі історчного розвитку. Тому н сій частн краю й держави конечна е свідома орґанізаці я.“ „На мою думку — каже п. СтеФанус — не може се бути організація державна. За діяльність державної організації мусить держава прнняти відповідальність а на території національно мішаній така відповідальність незвичайно важка, критика дуже легка, а прибільшені вісти про мнимі кривди, коли дістануться раз до заграннчннх ґазет, зростаючи до пересадних кличів, можуть пошкодити симпатіям для Польщі в часі її творення. Ся обставина мав першорядне значіння і тому така організація не може бути державна. Отже в конечне, відповідно до цілії, утворити позадержавну організацію, свобідну і не звязану ерархічннми і бюрократичними Формулами. “

II. СгеФанус уважав ліпшою систему концесіонованої спілки в роді американської „West Indian Company“; за те німецьку систему державної кольонізацінної комісії вважав п е в в г і д н о ю, бо тут явно видасться в очн роля держави. „Форма концесіонованої державою приватної спілки — каже вів

— в для держанії вигіднінша, коли зважити, що така спілка, працюючи в інтересі національнім, щоте увільняв державу від всякої відповідальносте навпаки діяльність ксльоні-зацінної комісії йде виключво на рахунок держави. Діяльнігль кольонізацінних комі ій в Німеччині дала марні висліди під Фак-тнчннм оглядом у відношенню до ужитих засобів, а на німецьке правительство стягнула обурення цілого світа... Ходить о свободу рухів для спілки, яку треба утворити так, щоб її утво-ревня і діяльність на перший вид і на зверх були зовсім самостійні. Ходить головно о се, щоби де тільки можна, поставити на позиції ііольі ького селянина, бо там, де стане нога польського селянина, там в і буде Польща.“