Читать «Крівава Книга Ч. 2. Матеріяли до польської інвазії (оригинал)» онлайн - страница 50

*

Олександер Кшечуновнч, визначний консервативний політик, східно-галицькнй дідич, пише в краківськім „Ґлосі Народу* (ч. 87 з 1919): _гІІоселеввя велвкого числа національно свідомих Поляків на східних окраїнах вимагає ве тільки земельний голод і неминучість земельної реформи, але також політика оборони о дннх окраїн і забезпечення держави.“

* й

*

Другий визначний консервативний політик і східно-галицький дідич, Ян Гупка, постійний референт земельних справ у галицькім сонмі, в статті н. н. „Дідичі супроти кличів революційної земельної реформи (краківській „Тиґоднік рольнічи“, ч. 2 з 1919) пише: „Коли в склад польської держави ввійде не тільки Східна Галичина, але також Західна Волинь і польсько-білоруські части історичної Литви, тоді можна буде заспокоїти земельннй голод селян майже без ніяких жертв зі сторони дідичів етнографічної Польщі. В такім випадку було би навіть вебажано даватв селянннови землю на чисто польських областях. На се є призначені східні окраїни, де нашим головним національним інтересом є скріплення польського — д о с и розсипаного — елєменту.“

* *

*

Третій визначний консервативний політик, дідич Станіслав Домбскнй, в статті п. и. За польське село в Східній Галичині“ (краківський „Час.“, ч. 298 з 1919) радить кольонізуватн Східну Галичину так, щоби, тільки часть землі польських дідичів парцелювати між спроваджених з Польщі польських се ’ян, а решту останлятн таки дідичам Таким чином побіч дотеперішніх польських дворів повстали би польські села. „З глибокого переконання — пише він — смію твердити, що шляхом збереження польського двора й осионувавня в сусідстві польського села можна укріпити польськість Східної Галичини і відтворити Її господарську кульїуру. Сю акцію, національно, соціально і господарсько розумну можуть перевести лиш самі дідичі Східної Галичини через дідичівські союзи і польські кольонізаціині селянські спілки шляхом добровільної частинної парцеляції, а ніколи саме правительство шляхом примусу ^4,1 вивласнень. Діяльність правительства повинна обмежитися до справедливої зрештою й узасадненої контролі над раціональністю й господарською доцільністю наміреннх і переводжених кольоиізацій^и. Дал⁵ ««втор зазначу«, що ліпше, щоби сю польську кольонізацію Східної Галичини переводили приватні польські спілки, бо перед світом не випадає, щоби польське правительство, при парцеляції, переводженій примусово держаною, виключало від набування землі всіх громадян української народности.

* ■*

*

Згадувана вже _гґазета Пор;шиа^а в числах 5091 І 5095 з марта 1920 принесла розмову з н. Ви то втом С т е ф а н у с о м, директором львівського польського кольонізаційного банку „Това-жнство аґрарно-осадніче“, який представив цілий плян польської кольонізації Східної Галичини.