Читать «Крівава Книга Ч. 2. Матеріяли до польської інвазії (оригинал)» онлайн - страница 22

На Гуцульщині, куди перейшла згадана ґрупа Генерала Кравса і в Стрийщині, де появився згаданий відділ др. Бекеша, почалися такі самі арештування за повстання. Арештували цілі села, грабуючи селянський маєток. Арештованих страшно катували.

На села налітали ,,караючі відділи“ і найперше переводили на місци екзекуцію. Скликали селян і селянок і били за„большевизм“ або „повстання“. Давали 100—200 ударів на голе тіло. Потім село грабили і арештованих, вакованих у кайдани, гнали до міста до тюрми

Знов розстріли і шибениці, знов наповнилися вязниці і табори інтернованих новими жертвами польської самоволі.

Так кінчився для українського населення Галичини 1920-ий рік.

* а

*

Як-раз 1. січня 1921 р. розпочали польські власти у Львові й на провінції ревізії й арештування серед визначніших українських діячів. За причину подала польська преса „заговір“, який українські організації в порозумінню з перебуваючим у Відні иравительством Західно-Української Народної Ре«*публики підготовляли проти польської окупації в Галичині.

Опісля урядова „Гааета Львовска“ донесла, що польські власти збирають матеріял, щоб поставити українських діячів перед суд за влочин державної зради проти Польщі. Приводом до сього мають послужити резолюції Народнього Комітету, управи української народньої трудової партії, ухвалені на засіданню 10. падолиста 1920 р. в справі Галичини. В сих резолюціях стверджено, що Галичина не е частю польської держави, запротесювано проти польського окупаційного режіму і поставлено домагання, щоб Наивисша Рада Мирової Конференції полагодила справу Галичини згідно з прінціпом самовизначення народів.

Табори полонених і інтернованих.

Українських жовнірів, полонених на полях боїв, і українське населення, арештоване польськими властями, приміщено в таборах полонених і інтернованих в отсих місцевостях: Львів, Яловець під Львовом, Стрий, Перемишль, Пикуличі під Перемишлем, Ланцут, Домбе коло Кракова, Вадовичі і Вісніч — в бувшій австрійській Галичині; Модлін, Демблін, Щипюрна, Повйонзка коло Каліша, Варшава, Бересте, Буґшопи коло Берестя, Тома-шів, Холм, Грубешів, Володава, Бяла, Біль»к і Соколів

— в бувшій Росії; Стшалкова і Тухоля — в бувшій Німеччині.

В сих місцевостях знаходяться або великі вязничні будинки або бараки, які австрійське, російське і німецьке правительство побудувало в початком світової війни для приміщення воєнних полонених і цивільвих інтернованих.

Тут примістило польське правительство Українців воєнних полонених і цивільних інтернованих.