Читать «Коріння Бразилії» онлайн - страница 146
Сержіу Буарке ді Оланда
366
Бенжамін Франклін Раміз Ґальван (1846—1938) — лікар, учитель, філолог, письменник, біограф, оратор. Був вихователем останнього принца Імперії Бразилії до проголошення Республіки та вигнання королівської сім’ї.
367
«Constribuições para a Biografìa de D.Pedro II»,
368
Gilberto Freyre, «A propósito de Dom Pedro II»,
369
Mário Pinto Serva,
370
A. J. Todd,
371
Анрі-Бенжамен Констан де Ребек (1767—1830) — французько-швейцарський письменник, публіцист, політичний діяч часів Французької революції, бонапартизму та Реставрації.
372
З іншого боку, пильний спостерігач застерігає від, на його погляд, надмірного вживання слова «революція» в тих випадках, коли південноамериканський генерал зі своїм військом скидає президента і призначає себе — чи надовго? — на його місце. Відтак він пояснює, що часто-густо такі події повторюються регулярно й є складовими загального процесу — справді революційного — перетворення колоніальних територій на сучасні цивілізовані суспільства. — Прим. авт.
W. Mann,
373
Франсишку Жозе ді Олівейра Віана (1883—1951) — бразильський юрист, історик, соціолог, професор. Член Бразильської Академії літератури.
374
D. H. Lawrence,
375
H. Handelmann,
376
Caio Prado Júnior, «Distribuição de Propriedade Fundiária no Estado de São Paulo»,
377
C.F. Van Delden Laerne,
378
Жозе Мануел да Фонсека (1803—1870) — бразильський адвокат, журналіст і політик, землевласник, віце-президент провінції, сенатор Бразильської імперії.
379
380
Автор має на увазі відміну рабства у Бразилії, декларовану «Золотим законом» регентші Ізабель від 13 травня 1888 р. Вважається, що цей закон підірвав політичні основи монархії і призвів до її падіння.
381
Жозе Лінш ду Регу Кавальканті (1901—1957) — бразильський письменник, один з класиків бразильської літератури. Найбільш відомий його напівавтобіографічний «Цикл цукрової тростини», за яким було знято кілька фільмів, що мали світовий успіх.