Читать «Кобзарь Тараса Шевченка» онлайн - страница 4

Думи моi, думи моi,Квiти моi, дiти!Виростав вас, доглядав вас, —Де ж менi вас дiти?В Украiну iдiть, дiти,В нашу Украiну,Попiдтинню, сиротами,А я – тут загину.Там найдете щире серцеI слово ласкаве,Там найдете щиру правду,А ще, може, й славу…Привiтай же, моя ненько,Моя Украiно,Моiх дiток нерозумнихЯк свою дитину.