Читать «Князь Роман Мстиславич та його доба. Нариси історії політичного життя Південної Русі XII – початку XIII століття» онлайн - страница 124

331

ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 417.

332

ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 418.

333

Не можемо погодитися з досить категоричним твердженням В.І.Стависького, який вважає, що будь-який сильний князь на Русі будь-що хотів сісти в Києві (див.: Стависький В. Князь Данило Романович на київському столі // Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції. – Львів, 1993.– С. 99–100).

334

Грушевський М.С. Очерк истории Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV столетия. – К., 1892. – С. 263.

335

Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX – початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Істориико-генеалогічне дослідження. – Львів, 2000. – С. 375.

336

Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества XII – XIII вв. – Москва, 1982. – С. 515.

337

Котляр М.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси IX–XIII вв. – К., 1985. – С. 98–117.

338

Толочко П.П. Древняя Русь. Очерки социально-политической истории. – Киев, 1987. – С. 107; про сильні впливи Русі в Нижньому Подунав’є див: Коновалова И.Г., Перхавко В.Б. Древняя Русь и Нижнее Подунавье. – Москва, 2000. – С. 162–174.

339

Шушарин В.П. Этническая история Восточного Прикарпатья в IX– XII вв. // Становление раннефеодальных славянских государств. – Киев, 1972. – С. 169–171;

Його ж. Свидетельства письменных памятников Королевстава Венгрии об этническом составе населения Воосточного Прикарпатья первой половины XIII века // История СССР. – 1978. – № 2. – С. 38–53;

Князький О.И. Половцы в Нижнем Подунавье // Вопросы истории. – 2000. – № 3. – С. 121–129.

340

Князький И. О. Славяне, волохи и кочевники Днестровско-Карпатских земель с середины XII до нашествия монголо-татар. Автореферат канд. диссертации. – Москва, 1990. – С. 8, 13–14.

Див. також: Головко О.Б. З історії політичного розвитку Галицької Русі в XII – першій половині XIII ст. // Тези доповідей VI Подільської історико-краєзнавчої конференції (Секція археології). – Кам’янець-Подільський, 1985. – С. 79;

Його ж. Слов’янське населення причорноморських степів XII – першої половини XIII ст. // Українське козацтво: витоки, еволюція, спадщина. – Київ, 1993. – Вип. 1. – С. 40–46.

Хронологія антиполовецьких походів Романа Мстиславича докладно досліджена М.Ф.Котлярем. Див.: Котляр М.Ф. Чи міг Роман Мстиславич ходити на половців раніше 1187 р.? //Український історичний журнал. – 1965. – № 1. – С. 119–120.

341

Головко О.Б. Слов’яни Північного Причорномор’я доби Київської Русі і проблеми витоків українського козацтва // Український історичний журнал. – 1991. – № 11. – С. 32–38.

342

Kucharski E., Lewicki M. Rzesza pieczyńska a stosunki polsko-ruskie w X a XII wieku // Księga referatów II Międzynarodowego Zjazdu Slawistów. Sekcja III–IV. – Warszawa, 1934. – S. 44–45;

Kuczyński S.M. Studia z dziejów Europy Wschodniej X–XVII w. – Warszawa, 1964. – S. 42–45; пор.

Dąbrowski K., Nadgrodzka-Majchrzyk T., Trzyarski E. Hunowie europejscy, protobułgarzy, chazarowie, pieczyngowie. – Warszawa, 1975. – S. 615–616;