Читать «Князь Роман Мстиславич та його доба. Нариси історії політичного життя Південної Русі XII – початку XIII століття» онлайн - страница 121

Олександр ГОЛОВКО

Котляр М.Ф. Як і чому настала удільна роздробленість на Русі. – С. 92.

272

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 683.

273

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 684.

274

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 685–686.

275

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 686.

276

Крип’якевич І.П. Галицко-Волинське князівство. – К., 1984. – С. 89.

277

ПСРЛ. – Т. I. Лаврентьевская и Суздальская летопись по Академическому списку. Издание второе. – Л., 1926–1928. – Стб. 412–413; пор.

Бережков Н.Г. Хронология русского летописания. – Москва, 1963. – С. 85.

278

Vincentii Chronicon. – L. 4, 23.

279

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 686–687.

280

Vincentii Chronicon. – L. 4, 23.

281

Kürbis B. Komentarz. – S. 215.

282

Vincentii Chronicon. – L. 4, 23.

283

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 687.

284

Головко А.Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях X – первой трети XIII вв. – С. 86–87.

285

Rocznik Traski // MPH. – T. 2. – P. 835;

Rocznik krakowski// Ibid. – P. 835;

Rocznik górnośłąski // Ibid. – T. 3. – 1878.– P. 715.

Див. також: Rocznik kapitulny krakowski // Ibid. – P. 800; et al.

В історичній літературі під впливом тих чи інших джерел робиться висновок щодо результату битви під Мозгавой на користь або Мешка старого, або Лешка з Романом. Проте необхідно зазначити, що чимало істориків дуже обережно ставляться до питання про суто ратні результати цієї битви. Зокрема, р.Рьопель, докладно описавши хід бою, нічого не пише про його результат, а знавець історії польсько-руських відносин Б.Влодарський вважає, що битва завершилася безрезультатно. Див.

Roeрell G. Geschichte Polens. – Hamburg, 1840. – Bd. 1. – S. 177–178;

Włodarski B. Wolyń pod rządami Rurikowiczów i Boleslawa Jerzego Trojdenowicza // Rocznik Wolyński.. – T. 3. – Równe, 1934.– S. 129;

Його ж. Polska i Rus: 1194–1340. – Warszawa, 1966. – S. 19.

286

Пашуто В.Т. Внешняя политика древней Руси. – Москва, 1968. – С. 164.

287

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 688.

288

Зубрицкий Д. История древнего Галицко-Русского княжества. – Львов, 1852. – Ч. 2. – С. 9.

289

Погодин М.П. Сочинения. – Т. 1. – Москва, 1871.– С. 437;

Пашуто В.Т. Внешняя политика древней Руси. – С. 164.

290

ПСРЛ. – Т. 25. Московский летописный свод конца XV в. – Москва, Ленинград, 1949. – С. 97;

Толочко П.П. Дреневнерусский раннефеодальный город. – К., 1985. – С. 162–163.

291

Етимологічний словник літописних географічних назв Південной Русі. Під редакцією О.С.Стрижака. – К., 1985. – С. 162–163.

292

Котляр М.Ф. Данило Галицький. – К., 1979. – С. 51–71;

Baumgarten N. Généalogies et mariages occidentaux des Rurikides russus du X-e au XIII-e siecle. – Table IX. – P. 39.

293

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 726.

294

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 698.

295

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 701.

296

Рапов О.М. Княжеские владдения на Руси в X – первой половине XIII в. – С. 191.

297

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 720

298

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 702.

299

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 702.

300

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 776.