Читать «Ймовiрнiсть дорiвнює нулю (на украинском языке)» онлайн - страница 5
Герман Максимов
- У них нема корабля.
- Тобто?
- Вони повернулися так, як вiдправляють цi кристали. В кулях.
"Краб" прискорив ходу. Сонце сiдало. Тонколиста трава, кущики якої рiдкими сiрими плямами тулилися на схилах барханiв, стала наїжачуватися i згортатися в клубочки Крижане дихання ночi, яка причаїлася за обрiєм, обпiкало.
Вони були не далi як за два кiлометри вiд ракети, коли в навушниках почули голос Раєва:
- Морєв, Славiн, чому не вiдповiдаєте? Негайно повертайтесь на корабель. Одержано радiограму з "Мрiї-5". Вона прибуває завтра. Ви чуєте мене?
- Чуємо, - сказав Морєв, - не хвилюйся.
- Де ви пропадали?
- Були в гостях у марсiян.
- Дурнi жарти. Ймовiрнiсть iснування марсiян...
- Знаємо, - весело перебив Костя, - дорiвнює нулю.
- Саме так.