Читать «Жахослов (збірник)» онлайн - страница 170
Роберт Шерман
Кіт тремтіла не лише від холоду і відчула певне полегшення, коли нарешті дійшла до поліційного посту, де її зустріли хтивим свистом і здебільшого дружніми штурханами під ребра. Ще четверо констеблів, безбородих і з гладенькою шкірою (явно гладкішою, ніж у більшості повій Вайтчепела) були вдягнені в жіночі сукні різної якості й ступенів смаку. Кіт із цікавістю зазначила, що констебль Воткінз мав іще більш дівочий вигляд, ніж вона сама. Він також був блідий, виснажений і стурбований. Ейрдейл, стоячи в компанії офіцерів, призначених цього вечора охороняти вдаваних повій, глузував з кожного хлопця. Найбільше огидливих слів дісталося Кіт.
– Годі вже, констеблю, – сказав Мейкпіс, спускаючись сходами. За ним ішов Ебберлайн. – Ці юнаки страждають заради своєї справи і захисту Вайтчепела. Не треба з них глузувати, особливо перед лицем такої небезпеки… гарна сукенка, Воткінзе.
Юрбою прокотився сміх. Ебберлайн, обмінявшись поглядом і кивком з Мейкпісом, зайшов у центр кола, що його утворювали перевдягнені констеблі. Він відкашлявся і склав руки за спиною. Скельця його окулярів відбивали світло, приховуючи очі.
– Ви всі знаєте, що вам треба робити, куди йти, за ким спостерігати. Жодних непотрібних ризиків. Це стосується всіх. Цей чоловік – цей монстр – нікуди не зник. І не забув. Він чекає, доки ми припинимо пошук, хлопці. Не дайте йому шансу взятися за своє.
Кіт збадьорилася, чуючи в його словах відлуння власних думок, і водночас здригнулася. Помітивши це, Мейкпіс кивнув. «Вище голову, Касвелле», – прочитала вона в його жесті й кивнула у відповідь. Краєм ока вона помітила рух: Ейрдейл побачив, як вони перезирнулися, і стиснув зуби з очевидною відразою. Кіт притлумила зітхання: тільки цього їй бракувало – слави «любимчика» інспектора. Втім, сам Мейкпіс нічого не помітив. Він сплеснув у долоні й крикнув: «Уперед!» – і юрба розсіялася.
Томас Райт зайняв позицію неподалік від неї, коли вони обидва протиснулися крізь подвійні двері. Він стиснув її плече й прошепотів:
– Будь мужнім, юначе.
Вона рушила вперед, прямуючи до призначеної відправної точки на Коммершіал-роуд. Райт знайде собі місце у провулку чи в затемненій арці, і триматиме її в полі зору. Кіт не заздрила Воткінзу, чиїм напарником призначили Ейрдейла – юнак ішов, низько схиливши голову, і вона бачила, як ворушилися губи громила поряд з ним, вивергаючи патьоки жовчі. Вона відвернулася, викинувши думки про Ейрдейла з голови, і цілеспрямовано рушила назустріч ночі.
Вона простояла на розі лише кілька хвилин, лише кілька хвилин, перш ніж із сутінкового туману вийшла Мері Енн Келлі.
– Ти надто гарненька, надто свіжа і зовсім не здаєшся наляканою, як належить новому м’ясу.
– Я достатньо налякана, можеш мені повірити, – буркнула Кіт. Келлі розсміялася.
– Лише ідіот до тебе підійде, такої чистенької та охайної! – Жінка невимушено притулилася до цегляної стіни, вдивляючись у простір перед ними, і вела далі: – Чоловіки, що бажають нової юної плоті, не підуть на вулицю. Вони підуть до борделю, до надійних матрон, які швиденько організують це. Люди, що бажають такого роду послуг, знають, що за них доведеться доплатити, і
