Читать «Дитинство. Наші тайни. Вісімнадцятилітні» онлайн - страница 573
Юрій Смолич
333
334
Артаксеркс — цар держави Ахеменідів в 465–424 рр. до н. е. Уклав з Афінами в 449 р. до н. е. Калліїв мир, який завершив греко-перські війни і підтвердив поразку персів.
335
Аттіла (?-453) — вождь гуннів з 434 р. Очолив руйнівні походи у Східну Римську імперію, Галлію, Північну Італію. При Аттілі союз гуннських племен досяг найбільшої могутності.
336
Александр Македонський (356–323 до н. е.) — цар Македонії з 336 р. до н. е., син царя Філіппа II, виховувався Арістотелем. Полководець, державний діяч. Підкоривши всю Грецію, Македонський почав завоювання на Сході. Армія Александра Македонського оволоділа Малою Азією, Сірією, Єгиптом, Месопотамією, Персією і великими областями Середньої Азії. На завойованих землях він заснував близько тридцяти міст і фортець, які стали центрами елліністичної культури. Після смерті Александра Македонського його імперія розпалася на кілька держав.
337
338
339
Молох — у біблійній міфології божество, для умилостивления якого спалювали малолітніх дітей. Переносно — жахлива ненаситна сила, що вимагає людських жертв.
340
Орден святої Анни — орден, яким до революції нагороджувалися нижні чини за особливі заслуги.
341
Краснов Петро Миколайович (1869–1947) — один із головних організаторів контрреволюції в громадянську війну, генерал царської армії. Під час заколоту Керенського — Краснова в жовтні 1917 р. командував військами, які було кинуто на придушення революції в Петрограді. В 1918 р. очолив контрреволюцію на Дону. Після громадянської війни в 1919 р. емігрував до Німеччини, де продовжував антирадянську діяльність. У роки Великої Вітчизняної війни співробітничав із гітлерівцями. Страчений за вироком Військової колегії Верховного суду СРСР.
342
Пітекантропус — пітекантроп, рід викопних людей, який мав деякі мавп'ячі ознаки, проте відзначався багатьма перехідними рисами від людиноподібних мавп до людей вищого, ніж пітекантроп, розвитку.
343
«Юность» Чирикова — перша частина автобіографічного роману російського письменника Євгена Миколайовича Чирикова (1864–1932) «Жизнь Тарханова», написана в 1911 р.