Читать «Дитинство. Наші тайни. Вісімнадцятилітні» онлайн - страница 569

285

Керенський Олександр Федорович (1881–1970) — російський політичний діяч. Лідер фракції трудовиків в Четвертій державній Думі. З березня 1917 р. — есер, в Тимчасовому уряді міністр юстиції (березень — травень), військовий і морський міністр (травень — вересень), з 8 липня міністр-голова, з 30 серпня — верховний головнокомандуючий. Після Великої Жовтневої соціалістичної революції організатор антирадянського заколоту. Білоемігрант.

286

… режисер Черноблер з кінофабрики Xанжонкова. — В. Черноблер поставив кілька фільмів на приватних студіях («Бездоганна жінкам «Валерія Бальмонт» та ін.). У 1919 р. створив агітфільм «Пауки і мухи», який був знищений контррозвідкою. Знімав також фільми на кінофабриці Олександра Олександровича Ханжонкова (1877–1945), організатора першого кінопідприємства, яке, починаючи з 1907 p., випускало вітчизняні фільми.

287

Підготовка до Установчих зборів провадилася прискорено і помпезно. — Йдеться про виборну установу, яка мала після Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917 р. вирішити питання пре державний устрій в країні. Буржуазний Тимчасовий уряд був змушений декларувати скликання Установчих зборів, оскільки ідея їх користувалася популярністю у народних мас ще з часів революції 1905–1907 pp. Склад обраних 12 (25) листопада 1917 р. Установчих зборів не відповідав дійсному співвідношенню сил у країні, більшість належала меншовикам та есерам, які намагалися протиставити їх Радянській владі. Відмовившись затвердити декрети Другого Всеросійського з'їзду Рад про мир, про землю, про перехід влади до Рад та ін… Установчі збори продемонстрували свою контрреволюційну сутність і були розпущені 6 (19) січня 1918 р. декретом ВЦВК.

288

Федералісти — члени дрібнобуржуазних націоналістичних партій «Соціалісти-федералісти», «Українська партія соціалістів-федералістів», які були ідейними натхненниками петлюрівщини.

289

«Просвіта» — культурно-освітня громадська організація, що існувала на західноукраїнських землях з другої половини XIX ст. до 30-х років XX ст. З 1906 р. ліберально-буржуазна інтелігенція почала засновувати організації «Просвіти» і в тій частині України, яка входила до складу Росії. Незважаючи на те, що. більшість «Просвіт» перебувала під впливом українського буржуазного націоналізму, окремі діячі культури розгорнули корисну роботу. На початку 20-х років «Просвіти» припинили своє існування в зв'язку з організацією нових радянських культурно-освітніх установ.

290

… «Ніstоіr de Revolution franзaise» Mішле… — Йдеться про «Історію французької революції» французького історика романтичного напряму, ідеолога дрібної буржуазії Жюля Мішле (1798–1874).

291

«Окопная правда» — більшовицька фронтова пролетарська газета, яка виходила з 30 квітня (13 травня) 1917 р. до середини лютого 1918 р., спочатку в Ризі, а потім у м. Вендені (Латвія).