Читать «Дитинство. Наші тайни. Вісімнадцятилітні» онлайн - страница 561
Юрій Смолич
184
«Георгій» — георгіївський хрест, орден святого Георгія, яким з 1769 р. нагороджувалися офіцери за бойові заслуги. У 1807 р. засновано знак відзнаки цього ордена для нагородження за бойові заслуги «молодших військових чинів», а 1913 р. орден названо Георгіївським хрестом. Мав чотири ступеня.
185
Культуртрегер — тут вживається в значенні носія і поширювача освіти, знань.
186
Білий білет — документ, що через хворобу звільняв від обов'язку служити в царській армії.
187
Аполлон — у грецькій міфології бог сонця і світла, покровитель мистецтва і муз.
188
Венера Мілоська. — Йдеться про знамениту статую, створену грецьким скульптором Александром близько 120 р. н. е. Названо Мілоською, бо скульптуру було знайдено в 1820 р. на о. Мілосі. Зберігається у Луврі.
189
190
Мельпомена — в давньогрецькій міфології одна з дев'яти муз, покровителька трагедії.
191
Венера — в давньоримській міфології богиня весни, садів, плодівництва, пізніше — кохання і жіночої вроди.
192
Холм — давньоруське місто, засноване великим князем Данилом Галицьким на початку XIII ст., тепер місто Хелм в ПНР.
193
Кант Іммануїл (1724–1804) — німецький філософ, родоначальник німецької ідеалістичної філософії.
194
Камчадали. — Ю. Смолич у книжці «Gaudeamus igitur…» (с.145) так пояснює значення цього слова: «Як далека від нас Камчатка, так і далекі, мовляв, останні парти в класі від кафедри — аж у закутку під стіною. Звідси й пішло говорити про тих, хто сидів на тих партах, камчадали. Казали так на них не тільки ми, учні, а й педагоги також. Тим паче, що на задніх партах звичайно приміщались найгірші учні, байдужі до навчання, відсталі з усіх предметів, здебільшого другорічники. Педагоги їх тільки «терпіли» — доки вони гімназію закінчать і дадуть спокій. Навіть викликали їх до дошки якнайрідше, може, — раз на четверть з предмета, і запитання ставили якнайлегші, — щоб могли вони витягти на «трієчку» й здобути перехідний до старшого класу бал. Серед товаришів по класу ці хлоп'ята теж особливого авторитету не мали, — хіба що «силовий», бо були всі старші роками, отже, й дужчі фізично: свій «авторитет» уміли здобути лящем чи потиличником».
195
Бедная Ліза, Татьяна Ларіна, Соня Мармеладова, Настасья Філіпповна, Аглая, Ліза, Віра і Марфінька, Марія Кочубей — героїні класичних творів російської літератури, які вивчалися в гімназії: Бедная Лиза — з повісті Миколи Михайловича Карамзіна (1766–1826) «Бедная Лиза» (1792); Татьяна Ларіна — роману у віршах Олександра Сергійовича Пушкіна (1799–1837) «Евгений Онегин» (1823–1831); Соня Мармеладова — роману Федора Михайловича Достоєвського (1821–1881) «Преступление и наказание» (1866); Аглая — роману Ф. М. Достоєвського «Идиот» (1868); Ліза — роману І. С. Тургенева (1818–1883) «Дворянское гнездо» (1859); Віра і Марфінька — роману Івана Олександровича Гончарова (1812–1891) «Обрыв» (1869); Марія Кочубей — поеми О. С. Пушкіна «Полтава».
