Читать «Дитинство. Наші тайни. Вісімнадцятилітні» онлайн - страница 548

33

Нагасакі — місто і порт в Японії, на острові Кюсю.

34

Куропаткін Олександр Миколайович (1848–1925) — російський генерал, у 1898–1904 рр., під час російсько-японської війни, командував військами в Маньчжурії, зазнав поразки під Ляояном і Мукденом.

35

Стессель Анатолій Михайлович (1848–1915) — російський генерал, під час російсько-японської війни виявив бездарність і боягузтво; здав фортецю Порт-Артур японцям. Військовий суд присудив Стесселя до страти, але він був помилуваний царем Миколою II.

36

Ліневич Микола Петрович (1838/1839-1908) — російський генерал. Під час російсько-японської війни в жовтні 1904 — березні 1905 рр. головнокомандуючий збройними силами на Далекому Сході.

37

Рождественський Зіновій Петрович — адмірал, командуючий Другою Тихоокеанською ескадрою, яка 20 вересня 1904 р. була направлена з Балтійського моря на Далекий Схід. Один із головних винуватців її загибелі під час Цусімської битви 1905 р. Під час бою був поранений і разом зі своїм штабом потрапив у полон.

38

Ура! (японськ.) — Ред.

39

Xунхузи (китайськ. червонобородий) — назва учасників збройних банд, які діяли у Північно-Східному Китаї до перемоги революції.

40

Гаолянові хащі — зарослі однорічної зернової рослини, висота стебла якої досягає чотирьох метрів; маньчжурське просо.

41

Як ваше здоров'я (франц.). — Ред.

42

За гріхи (єврейськ.). — Ред.

43

На здоров'я (єврейськ.). — Ред.

44

Чорт забирай! Це неможливо (франц.). — Ред.

45

Стародуб — колишнє повітове місто Новгород-Сівсрського намісництва (тепер Брянської області РРФСР), в якому деякий час у місцевій гімназії викладав фізику і математику батько письменника.

46

Щоб знеславити трагедію мого дворянського стану… (франц.) — Ред.

47

Старовіри — прихильники старообрядництва, які не прийняли церковної реформи XVII ст., виступали проти офіційної православної церкви. До 1906 р. переслідувалися царським урядом.

48

Привіт! (лат.) — Ред.

49

Чорна сотня — погромно-монархічні організації («Союз російського народу», «Союз Михаїла Архангела» та іи.), озброєні загони декласованих елементів, які боролися з революційним рухом в 1905–1907 рр. У книзі «Я вибираю літературу» (с. 40) Ю. Смолич писав: «Дев'ятсот п'ятого року — ми проживали тоді в місті Стародубі, і там прокотилася хвиля страшних єврейських погромів, — батько з мамою переховували цілу купу євреїв, що рятувалися від чорної сотні. І батько — освічений атеїст — хапався за ікони, щоб виставити їх на вікнах нашої хати і тим оборонятися від чорносотенної зграї, що нишпорила за євреями по хатах».

50

«Ведмеді в лісі» Шишкіна… — картина російського художника-передвижника Івана Івановича Шишкіна (1832–1898). В своїх картинах він розкрив красу і багатство російської природи.

51

… звисало сьогодні аж п'ять мотузок. — Про ці події Ю. Смолич у книзі «Я вибираю літературу» (с. 46) писав: «Та з нас доволі було спогаду про те, що ми бачили дев'ятсот п'ятого року власними очима і чули на власні вуха і що добре вкарбувалося в пашу дитячу пам'ять. Єврейський погром, купка інтелігентів, ремісників та гімназистів старших класів, що пробували приборкати погромників, п'ятеро гімназистів, що забарикадувались у будинку гімназії і відстрілювались від нападу оскаженілої юрби бандюг, — про цих гімназистів казано в нашій родині, що то були «революціонери», і двоє з них переховувалися тієї ночі в батьковому кабінеті. А на ранок другого дня посеред базарного майдану ми побачили шибеницю і на ній п'ятеро повішених — якраз не з погромників, а з тих, хто виступав проти погромників, і драгуни, що прибули на «втихомирення» і повішали цих п'ятьох молодиків, пояснювали натовпові цікавих, що то повішено… анархістів».