Читать «Джон Ґрішем. Інформатор» онлайн - страница 71

Майкл Гейсмер був головний, тож у Джастіна не було вибору.

Будинок Хетчів було легко знайти завдяки натовпу, що його оточував. Обабіч вулиці стояли машини, кілька чоловіків тинятися перед входом — складалося, враження що всередині уже не залишилося місця. Джастін неохоче підійшов і кивнув чоловікам. Вони були чемні, але не дуже говіркі. Один із них, білий чоловік у сорочці з краваткою, здався знайомим. Джастін пояснив йому, що він працював із Г’юго у РСП. Хлопець назвався Томасом і сказав, що працює в офісі генерального прокурора. Вони із Г’юго навчалися разом на юридичному і з того часу приятелювали. Притишивши голос, Джастін розповів про причини свого візиту. Необхідно було знайти і захистити портфель Г’юго. У ньому були важливі документи РСП і таке інше. Робочий телефон теж зник.

— Думаєте, він залишив його вдома?

— Навряд, — відповів Томас і прослизнув у будинок.

Дві жінки вийшли із центрального входу в сльозах, чоловіки спробували їх втішити. З огляду на кількості авто, що заполонили вулицю, було зрозуміло, що в будинку зібралися приголомшені новиною близькі та друзі.

Здалося, що минула ціла вічність, перш ніж із будинку вийшов Томас — з порожніми руками. Разом з Джастіном вони пройшли далі по вулиці, щоб їх ніхто не підслухав.

— Портфель у будинку. Я усе пояснив Верні, й вона була не проти, щоб я в нього заглянув. Там усе в порядку, проте вона не дозволила мені забрати його. Я пообіцяв їй, що портфель буде в безпеці. Думаю, вона розуміє, — розповів Томас.

— Навіть не буду питати, як вона.

— Жахливо. Верна у спальні з двома старшими дітьми, ледь говорить. Мама Г’юго лежить на дивані. Тітки і дядьки всюди. З ними лікар. Просто жахіття якесь.

— А як щодо телефону?

— Ніяк, він брав його з собою. Г’юго телефонував Верні учора близько десятої, цікавився, як у неї справи. Я запитав, чи був у нього особистий мобільний, вона відповіла заперечно. Він постійно користувався телефоном РСП.

Джастін глибоко вдихнув повітря і сказав:

— Дякую. Ще якось побачимось.

По дорозі назад Джастін зателефонував Майклу, щоб повідомити новини.

Пополудні тіло Г’юго привезли на катафалку в морг у Таллахассі, там його підготували до поховання. Хоча Верна так і не змогла узгодити усі деталі.

Лейсі залишили в палаті інтенсивної терапії ще на день. Життєво важливі показники були в нормі, й лікарі були задоволені її станом. На МРТ виявили невеличке зменшення набряків, тож, якщо все піде добре, лікарі планували вивести її зі стану коми за наступних тридцять шість — сорок вісім годин. Лімен Грітт хотів поговорити з нею, але був змушений чекати.

Після безсонної ночі Майкл на світанку в середу поїхав до офісу й там чекав на Джастіна. Здавалося, що нічний кошмар продовжувався, він читав про Г’юго на першій сторінці ранкової газети. У статті було два знімки, перший — фото Г’юго з часів, коли він грав за команду штату Флорида, другий — у піджаку та краватці з сайту РСП. Майкл читав імена його чотирьох дітей і знову відчув, як підступають сльози. Похорон відбудеться в суботу, за три дні. Важко навіть уявити, яким це буде жахом.