Читать «Джон Ґрішем. Інформатор» онлайн - страница 20

— Вбивство сталося шістнадцять років тому, тобі, мабуть, було на той час років двадцять. Так? — запитав Маєрс.

— Приблизно. Я не пам’ятаю вбивства чи суду, але про цю справу згадували. Я маю на увазі — з точки зору кримінальної процедури. Йшлося про використання інформаторів із в’язниць в основних справах про вбивство, — відповів Г’юго.

— Вам, я гадаю, про це нічого не відомо? — звернувся Маєрс до Лейсі.

— Ні, я родом не із Флориди, — відповіла дівчина.

— У мене є чимала добірка інформації щодо справ, пов’язаних із убивством, доповнена відомостями про перебування під вартою. Я постійно оновлював її, тому багато про це знаю. Це на той випадок, якщо вам знадобиться джерело, — уточнив Маєрс.

— Тож ви вважаєте, що Мейс побачив дружину в ліжку з іншим і вбив їх? — поцікавилась Лейсі.

— Сумніваюсь. Він стверджував, що в цей час був у іншому місці, але людина, яка могла підтвердити його алібі, злякалась. Суд призначив йому державного захисника, але той був новачком, не мав достатнього досвіду. Він не зміг протистояти прокурору, справжньому майстру своєї справи. Суддя Макдовер дозволила запросити на засідання двох в’язнів-інформаторів, які стверджували, нібито Мейс вихвалявся перед ними вбивствами.

— Нам слід поговорити з Мейсом? — запитав Г’юго.

— Я б почав саме з цього.

— Але чому? — поцікавилась Лейсі.

— Джуніор Мейс може щось знати, а тому існує ймовірність, що він захоче про це розповісти. Члени племені таппакола дуже близькі між собою. Це група людей, які не люблять говорити зайве і з підозрою ставляться до чужинців. Особливо до представників влади чи тих, хто носить уніформу. До того ж вони бояться Дюбоса і його бандитів. Їх легко залякати. Чи є в них причини взагалі щось говорити? Таппакола пожинають плоди. У них є будинки і авто, школи та медичні центри, гроші на коледж. Навіщо ж випробовувати удачу? Якщо казино і справді має якийсь бізнес із бандитами, кого це хвилює? Зайві балачки можуть скоротити життя.

— Ми можемо все ж поговорити про суддю? — втрутилась Лейсі.

— Звісно. Клаудія Макдовер. П’ятдесят шість років. Уперше була обрана на цю посаду в 1994 році. З того часу переобиралася кожних шість років. Має репутацію працьовитої судді, що серйозно ставиться до своєї роботи. Кожного разу її переобирають значною більшістю голосів. Щоразу вона отримує блискучу і впевнену перемогу. Її колишній чоловік був шанованим лікарем у Пенсаколі, який дуже захоплювався молодими медсестрами. Процес розлучення був не із приємних. Зграя адвокатів, що представляли чоловіка Клаудії, обливає її брудом. Зазнавши такого приниження та образи, Клаудія вирішує вступити на юридичний факультет, щоб по закінченні навчання помститися. З часом вона забуває про кривдника і переїздить до Стерлінга, округ Брансвік. Там знаходить роботу в невеличкій фірмі з нерухомості. Втім, праця в такому маленькому містечку швидко їй набридає. Саме в цей період їхні шляхи з Бонном Дюбосом перетинаються. Я достеменно не знаю цю частину історії, лише плітки. Подейкують, що вони кілька разів зустрічались і розходились. Але, знову ж таки, ніхто не може цього підтвердити.