Читать «Джон Ґрішем. Інформатор» онлайн - страница 12

Рада складалася із п’яти спеціально призначених осіб. Зазвичай це були судді на пенсії та адвокати, яких рекомендував губернатор. Вони засідали шість разів на рік, щоб розглянути скарги, провести слухання, яке було дуже схоже на суд, і отримати нову інформацію від Гейсмера та його команди. РСП потрібно було більше працівників, але на це бракувало коштів. Штаб складався всього лише із шести детективів: чотири у Таллахассі, двоє у Форт-Лодердейлі. Всі вони працювали в середньому по п’ятдесят годин на тиждень і майже кожен із них потай шукав іншу роботу.

Офіс Гейсмера був розташований на розі будинку. З нього відкривався вид на хмарочос, схожий на бункер, та різні державні контори. Гейсмер рідко приймав речі такими, якими їх створили. Тож його кабінет був більшим, ніж інші, оскільки він вибив стіну і додав довгий стіл. Такий стіл став єдиним у лабіринті кімнаток і секцій РСП. Якщо Раді потрібно було зібратися на засідання, доводилося використовувати конференц-зал у будівлі Верховного Суду.

Сьогодні за столом сиділо четверо людей: Гейсмер, Лейсі, Г’юго та секретна зброя РСП — старенька жінка-юрист Саддел. Хоча їй було вже трохи за сімдесят, вона могла аналізувати величезну кількість матеріалів і тримала їх усі в голові. Тридцять років тому Саддел не отримала диплом, оскільки не здала фінальний іспит, — на те в неї були свої причини. Тепер їй було відведено роль радника. Саддел багато курила, тож усі ті плями від диму на вікнах і стелі з’явилися тут значною мірою завдяки їй. Останніх три роки вона боролась із раком легень і поки програла лише один робочий тиждень.

Стіл був завалений паперами — скріпленими між собою та окремими аркушиками з помітками жовтим і червоним маркерами. Г’юго доповідав:

— Усе сходиться. Ми знайшли контакти у Пенсаколі. Це люди, які знали його, коли він ще працював адвокатом. Хороша репутація і таке інше аж до того інциденту. Він той самий чоловік, але з новим іменем.

— Характеристика із в’язниці бездоганна. Він провів там шістнадцять місяців і чотири дні. У федеральній в’язниці Техасу працював бібліотекарем і часто допомагав співкамерникам подавати апеляції. Кільком із них вдалося отримати дострокове звільнення, — додала Лейсі.

— А як щодо його обвинувачення? — запитав Гейсмер.

— Я копнув досить глибоко, шукаючи підтвердження того, про що розповів нам містер Меєрс. Федерали стежили за агентом із нерухомості, відомим як Кубіак. Виходець із Каліфорнії, двадцять років працював у сфері продажів у Дестіні та Панама-Сіті. Він попався і отримав тридцять років за скоєні злочини. Здебільшого це були банківські й податкові махінації та відмивання грошей. Усі, хто мав із ним справу, теж постраждали, в тому числі й Ремсі Мікс. Але, як ви знаєте, той погодився на співпрацю. Адвокат здав усіх, кому висунули обвинувачення, і найбільше — Кубіака, чим йому дуже зашкодив. Тож його ідея переховуватися в морі, змінивши ім’я, не така вже й погана. Міксу дали тільки шістнадцять місяців, решті — щонайменше п’ять років, а Кубіаку дістався головний приз, — відрапортував Г’юго.