Читать «Дари недосконалості. Як полюбити себе таким, який ти є» онлайн - страница 80

У процесі пошуку інформації і відповідей на свої запитання я зіштовхнулася з соромом — тим, що підточує близькість. Я вирішила швиденько піти обхідним шляхом і дослідити, що таке сором, аби краще зрозуміти природу стосунків. Питання, яке постало переді мною, звучало так: «Що таке сором і як він впливає на наше життя?»

Мій швидкий шлях в обхід тривав вісім років (інформації було катма). У мене з’являлося все більше нових запитань: здавалося, що чоловіки і жінки, що миряться із власними вразливими сторонами і недосконалостями, і ті, що навчилися протистояти сорому, мали подібний підхід до життя. Що вони цінували і як досягали того, що їм потрібно? Ці питання стали фундаментом для визначення, що саме потрібно більшості людей, аби жити, керуючись серцем.

Мої дані не походять з опитувань або анкет; я інтерв’юю людей і записую їхні історії, роблячи примітки на полях. Можна сказати, що я ловець історій. Протягом останніх десяти років я зібрала понад десять тисяч історій. Я провела формальні дослідницькі інтерв’ю з близько тисячею чоловіків і жінок — індивідуально і у фокус-групах. Люди ділилися зі мною своїми історіями в листах, електронною поштою, писали в моєму блозі і розповідали під час курсів, на яких я викладала. Дехто навіть надсилав мені свої твори мистецтва і копії особистих щоденників. Десятки тисяч фахівців у галузі психічного здоров’я поділилися зі мною матеріалом своїх досліджень.

Закінчивши розпитувати людей, я проаналізувала історії, шукаючи певний лейтмотив і закономірності, аби вивести теоретичне підґрунтя. Коли я розшифровую інформацію (аналізую історії), то, заглиблюючись в дослідницький режим, зосереджуюся лише на тому, аби точно записати почуте. Я не думаю, що б я сказала з цього приводу, а думаю лише про те, що розповідали учасники дослідження. Я не думаю про те, як би вплинув на мене певний досвід, тільки про те, що він означав для людини, яка розповідала про нього.

Замість того, щоб вивчити проблему і сказати: «Мені потрібно зібрати докази, які підтвердять мою теорію», метод обґрунтованої теорії спонукає мене забути про свої зацікавлення і знахідки та зосередитися на переконаннях, зацікавленнях та ідеях людей, яких я інтерв’юю.

Процес розшифрування інформації трудомісткий і складний. Коли я беруся до фази порівняння, розшифрування і складання нотаток, мій чоловік Стів воліє виїхати з дітьми за місто. Він говорить, що йому лячно, коли я, наче причмелена, блукаю будинком з купою жовтих нотатників і щось буркочу. Це дуже захопливий процес.

У методі обґрунтованої теорії я найбільше люблю і водночас ненавиджу те, що дослідження ніколи не закінчується. Теорія, яку ви виводите із зібраної інформації, «хороша» тільки тоді, коли пояснює нові дані. Це означає, що щоразу, коли ви записуєте нову історію або отримуєте нову інформацію, ви повинні розглянути її в рамках своєї виведеної теорії. Чи підтверджують дані теорію? Чи здається вона переконливою? Чи ваша теорія допомагає осмислити нові дані?