Читать «Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство» онлайн - страница 374

У процесі розкопок курганів виявилося, що не всі споруди мали правильну круглу форму у плані. Обриси окремих насипів, за контурами кромлехів та ровиків, реконструюються як овальні, іноді прямокутні. Односторонні прибудови до вже існуючого круглого кургану порушували симетрію споруди, робили її у зовнішньому сприйнятті “хвостатою”. Значного поширення у середовищі індоіранських племен набуло будівництво так званих довгих могил, особливо у середині та другій половині II тис. до н. е. Основу конструкції Довгої могили складали два-три первинні насипи, найчастіше круглі у плані, які з’єднувалися між собою кам’яними та земляними добудовами у формі алеї та валу з покатими схилами та сплощеним гребенем. У середній частині алеї і валу встановлювалася антропоморфна стела чи менгір.

Величний комплекс із трьох довгих могил можна й досі споглядати на верхівці Мамай-гори, при виїзді з м. Кам’янка-Дніпровська Запорізької області на Каховку. Наймонументальнішою спорудою типу довгих могил є Канат-могила у Північному Надазов’ї (висота до 6 м, довжина близько 500 м). На гребені довгого кургану “Кемі-Оба”, що біля Білогорська в Криму, був побудований кромлех із менгіром (кам’яним стовпом) у центрі.

Взагалі для курганних споруд характерна чіткість геометричних форм, що дає змогу М. О. Чмихову та Ю. О. Шилову вбачати у них не лише поховальні, культові, архітектурні, а й астрономічні споруди — обсерваторії. Отже, курган — споруда поліфункціональна. Функція кургану як поховальної споруди є головною, але не єдиною. Адже відомі курганні споруди, під якими зовсім не було поховання. Їх будували для здійснення певних ритуалів, і тут не можна виключати можливість використання курганних споруд для астрономічних спостережень.

Від початку 1970-х років Ю. О. Шилов висунув і обстоює гіпотезу, що частина курганів будувалася цілеспрямовано, як велетенські земляні скульптури людей, зміїв, тварин, птахів, адресовані небу. Адже споглядати їх можна було лише з висоти пташиного польоту. Антропо-, зоо- та теріоморфні форми мали окремі кромлехи, ровики, досипки насипів. Ця гіпотеза лишається гостродискусійною. Позитивність її у посиленні інтересу до вивчення конструктивних особливостей курганних споруд.

Унікальну щодо курганної архітектури споруду у вигляді багатопроменевої зірки досліджено у кургані 3, названому місцевими жителями “Кінський Брід”, біля с. Виноградне на правому березі р. Молочної в Запорізькій області. Всього простежено 11 “променів”, викладених на схилах кургану доби ранньої бронзи з великих блоків глини. Іще один чи два “промені” були знищені кар’єром. Отже, споруда мала вигляд дванадцяти- чи тринадцятипроменевої зірки, з вівтарем у центрі, на верхівці кургану. Вівтар також був вибудуваний із глиняних блоків і оточений по колу доріжкою, притрушеною травою.

Кургани залишаються окрасою степового ландшафту — пам’ятками монументального мистецтва найкращого стану збереженості, приступними для візуального сприйняття.