Читать «Діти капітана Ґранта» онлайн - страница 7

– Капітан Ґрант! – вигукнув Гленарван. – Чи це часом не той відчайдух-шотландець, що мріяв заснувати Нову Шотландію на одному з безлюдних островів у Тихому океані?

– Авжеж, 1861 року саме він відчалив із порту Ґлазґо на «Британії», і відтоді про нього не було ні слуху ні прослуху, – підтвердив Джон Манґлс.

– Понад усякі сумніви, це він! – Схвильовано підвівся лорд Гленарван. – «Британія» відпливла від Кальяо 30 травня, а 7 червня, вже за тиждень, зазнала аварії коло берегів Патагонії. Вся історія цієї катастрофи тепер зрозуміла. Друзі, здається, ми знайшли ключ до таємниці, та єдине, що залишається невідомим, – це довгота, на якій сталась аварія «Британії».

Потому лорд Гленарван знову взяв до рук перо й не вагаючись написав: «7 червня 1862 року трищоглове судно “Британія”, приписане до порту Ґлазґо, затонуло біля берегів Патагонії в Південній Атлантиці. Два матроси й капітан Ґрант намагатимуться досягти континенту, де напевно стануть бранцями жорстоких індіанців. Цю пляшку з документами кинуто в океан… градуси довготи і 37°11́ південної широти. Допоможіть їм, інакше вони загинуть».

– Не залишається жодного сумніву, – мовив він, – що Англія обов’язково подасть допомогу своїм підданим, які зазнали лиха.

– Але ж у цих нещасних, – сказала леді Елен, – очевидно, є родини.

– Ви маєте рацію, люба, і я негайно повідомлю їх, що з’явилася надія на порятунок їхніх рідних. А тепер, друзі, нам час на палубу – яхта вже підходить до порту.

Справді, в цю мить із правого борту «Дункана» вже виднівся Ротсей, мальовниче чарівне містечко, що розташувалося в родючій прибережній долині. Далі яхта пропливла повз Грінок, і о шостій вечора капітан Джон Манґлс наказав кинути якір біля підніжжя базальтової скелі Дамбартон, на вершині якої здіймався славетний замок – притулок національного героя Шотландії Волліса.

На пристані на них уже чекав екіпаж, який мав доставити леді Елен і майора Макнабса до Малкольм-Кастла; сам же лорд Гленарван поспішив на потяг. Перед його відходом лорд іще встиг скористатися телеграфом, і за лічені хвилини редакції газет «Таймс» та «Морнінґ кронікл» отримали депеші такого змісту: «Для всіх зацікавлених. За довідками про долю трищоглового судна «Британія», приписаного до порту Ґлазґо, і капітана Ґранта звертатися до лорда Едварда Гленарвана, Малкольм-Кастл, Люсс, графство Дамбартон, Шотландія».

3

Малкольм-Кастл

Поблизу села Люсс над мальовничою долиною здіймався один із найдавніших замків гірської Шотландії Малкольм-Кастл. Кришталево-чисті води озера Ломонд струменіли край підніжжя його неприступних кам’яних мурів. З давніх-давен замок був власністю знатного роду Гленарванів, який завжди був хоронителем традицій шотландської гостинності.

Попри свій величезний статок, лорд Гленарван був щедрою людиною та робив багато добрих справ. У палаті лордів сер Едвард, як найбільший землевласник, був представником від графства і завзято відстоював інтереси своїх земляків. Гленарван шанував звичаї предків і не підкорявся політиці Лондона, від якої не було жодної користі Шотландії. Але не був він при цьому й консерватором – у своєму графстві лорд радо підтримував усе нове та прогресивне, завжди залишаючись пристрасним патріотом. Навіть участь у перегонах вітрильних суден Королівського яхт-клубу він брав заради того, щоб уславити свою батьківщину.