Читать «Дівчата з 13-ї вулиці» онлайн - страница 87
Малгожата Гутовська-Адамчик
— Звідки ти знаєш? — здивувалася Зося.
— Її мати приходила до директорки.
— А що їй іще залишалося? Адже тепер ви їй життя точно зіпсуєте, — знизала плечима Агата.
— Але її врятували! — вигукнув він і помчав коридором далі розносити звістки.
— Ну, то можете її ще раз із усмішкою настромити на палю! — тихо промовила Агата йому вслід.
Тим часом в учительській аж гуло. Необхідність покарати Клаудію в цій ситуації здавалася єдиним розумним рішенням. Покарати? Так! Але як саме? У кількох учителів ще жевріли залишки знань, отриманих в університеті, і ці знання, хоча й слабенькі, примушувала їх відчувати певний дискомфорт від думки про відрахування учня зі школи. Решта такого дискомфорту не відчувала. Споживання алкоголю, роздягання, участь в оргії. Авжеж, в оргії! Невідомо, що там ще діялося, те, чого не вдалося зняти, може, наркотики, звичайно, зараз жодна вечірка не обходиться без наркотиків! Цього точно досить, щоб викинути учня з вовчим квитком. Нехай пошукає щастя деінде, найкраще в навчально-виховному центрі, це відповідне місце для такої розбещеної дівулі. Там її навчать розуму, бо мати, здається, не дає собі з нею ради. Жінка без чоловіка! Так все й закінчується в середовищі, де моральні норми зневажають, де не цінують чистоту й цнотливість.
А те, що вона намагалася отруїтися? Невже ви думаєте, що це пом’якшувальна обставина? Швидше, зізнання в провині. Якби вона не завинила, то прийшла б до школи з гордо піднесеною головою. Дивилася б усім їм у вічі. Ні, ця дівчина явно перейшла всі можливі межі. І хтось мусить, нарешті, їй про це сказати!
— Схоже, тепер у нас на один обов’язок більше, — зауважила Агата на великій перерві.
— Лікарня й Магда? Ти про це? — перепитала Зоська. — І як ми розділимося?
— До Клаудії підемо разом. Я теж хочу піти, а ти на всьому краще розумієшся. До Магди можу піти сама.
Зоська, приголомшена новими нотками в Агатиному голосі, ладна була погодитися на цей план. Їй подобалося визнання, якого вона вперше домоглася від людини, котра не була вчителем. Власне, це сталося вдруге, та ще й того самого дня.
— Ще трохи, і я почну звикати, — пожартувала вона.
— До чого?
— Що ти класна! Ущипнеш мене, коли все повернеться до норми.
— Звісно, не переживай, обіцяю! — мовила Агата. — Але, благаю, не розповідай про це на телебаченні! І взагалі, ніяка я не класна, просто мені кортить утерти їм усім носа!
Географія була останнім уроком. Агата й Зоська напружено чекали, що скаже класна керівничка. Було помітно, що вона схвильована.
— Здається, вам усім відомо, і мені не доведеться повторювати прикрих подробиць. Погані звістки розносяться в нас дуже швидко. Клаудія в лікарні. На щастя, їй нічого не загрожує, але, мабуть, варто замислитися над тим, що сталося? І чому. Не хочу нині шукати винного, бо хтось же зняв цей фільм і хтось виклав його в мережі. Але хочу вас запевнити, що ця особа так само завинила. Можливо, ми ніколи не довідаємося, хто це зробив. Мені дуже не хотілося б дізнатися, що це хтось із вас. Це було б моєю особистою поразкою. Якщо серед вас є той, хто це зробив, звертаюся до його сумління, щоб він виправив це зло й усунув фільм, який ганьбить вашу подругу. Кожен жарт має свої межі. Усе треба виправити. Ми шукатимемо винного, і якщо знайдемо, його покарають так само суворо, як і героїню цього злощасного фільму.