Читать «Галапагос (журнальний варіант)» онлайн - страница 117

Курт Воннегут

— Тобі не треба було виношувати дев’ять місяців плід, а потім терпіти, коли він вибиватиметься з-поміж твоїх ніг. Ти б не годував його груддю, навіть коли б цього забажав, у чому я, до речі, маю сумнів. І ніхто від тебе не чекає, що ти допомагатимеш виховувати його. Навпаки, всі сподіваються, що ти не матимеш до цього ніякого стосунку!

— Навіть у такому разі… - спробував був заперечити капітан.

— О Боже! — мовила Мері. — Та якби ми могли зачати дитину за допомогою слини морської ігуани, невже ти думаєш, що ми цього не зробили б, замість порушувати спокій твоєї величності?

12

Після такої її заяви годі було чекати, що їхні стосунки залишаться незмінними й далі. Мільйон років тому було чимало великомозкових мудрувань щодо того, як запобігти розриву взаємин у людської пари. І для Мері існував принаймні один спосіб, щоб трохи продовжити життя з капітаном, якби вона цього хотіла. Їй просто слід було сказати йому, що дівчата канка-боно злягалися з морськими левами та котиками. І він повірив би — не лише тому, що був невисокої думки про мораль дівчат, а й тому, що навіть гадки не припускав про штучне запліднення. Хоч насправді все було дуже просто, як дитяча гра.

Сказав «Мандаракс»:

Є щось таке, чому не до вподоби перепони.

Роберт Фрост (1874–1963)

До цього я вже сам додаю:

Так, але є щось таке, що палко полюбляє слизову оболонку.

Леон Троцький Траут (1946–1986)

Отож Мері могла врятувати свої стосунки з капітаном за допомогою брехні, хоча все одно ще потребували б пояснення голубі очі в Камікадзе. Нині, до речі, кожен дванадцятий має капітанові голубі очі і його ж таки кучеряве золотисте волосся. Інколи я жартома звертаюся до такого капітанського нащадка зі словами: «Guten Morgen, Herr von Kleist!» чи «Wie geht’s es Ihren, Fraulein von Kleist?» Цим майже вичерпується мій запас німецьких висловів.

Нині цього задосить.

Чи слід було Мері Хепберн рятувати стосунки з капітаном брехнею? Питання лишається спірним донині. Вони ніколи не були ідеальною парою. Мері й капітан притулились одне до одного після того, як Селіна й Хісако відокремилися, щоб ростити Акіко, а дівчата канка-боно перейшли на протилежний схил вулкана, щоб зберегти чистоту своїх вірувань, звичок та способу життя.

До речі, одним із звичаїв у канка-боно було те, що свої імена вони зберігали в таємниці від усіх, хто не належав до їхнього племені. Я був, однак, втаємничений у їхні секрети, як і в секрети всіх інших людей, тож тепер, гадаю, можу, не завдаючи нікому шкоди, повідомити, що першу з дівчат, котра народила капітанову дитину, звали Сінка, другу — Лор, третю — Ліра, четверту — Дірно, п’яту — Нанно, а шосту — Кіл.

Після того, як Мері вибралася від капітана й спорудила собі власний навіс та пір’яне ложе, вона сказала Акіко, що не стала тепер самотнішою, ніж коли мешкала з капітаном. Вона мала до капітана цілу низку претензій, і той легко міг би їх задовольнити, якби був зацікавлений, щоб його стосунки з Мері тривали й далі.

— Обоє повинні дбати про стосунки, — повчала вона Акіко. — Якщо дбає лише одне, пиши пропало. Це просто недобре, і, хоч би хто було те одне, воно нарешті збочує, як я, весь час почуваючи себе в дурнях. Я справді мала щасливий шлюб, Акіко, і справді мала б щасливий шлюб удруге, коли б Віллард не помер. Тож я знаю, про що кажу.