Читать «Війна і мир 3-4» онлайн - страница 493

«Злодійство і грабіж тривають. Існує у нашому участку зграя злодіїв, яку треба буде зупинити суворими заходами. 11 жовтня».

386

«Обер-церемоніймейстер палацу дуже скаржиться на те, що, незважаючи на всі заборони, солдати не перестають ходити до вітру в усіх подвір’ях і навіть під вікнами в імператора».

387

скарб.

388

— Яке сонце, га, пане Кирило? Наче весна.

389

— Такої погоди в похід би йти...

390

— І потім, пане Кирило, вам досить сказати слово капітанові, ви знаєте... Це такий... нічого не забуває. Скажіть капітанові, коли він робитиме обхід; він усе для вас зробить...

391

— Бач, Тома, каже він мені нещодавно, Кирило — це людина освічена, розмовляє по-французькому; це російський пан, з яким сталося нещастя, але він людина. Він знає толк... Як йому чого треба, відмови нема. Коли вчився дечого, то любиш освіту і людей, гарно вихованих. Це я про вас говорю, пане Кирило. Нещодавно, якби не ви, то погано кінчилося б.

392

Платош,

393

— Добре, добре, спасибі, а полотно де, що залишилось?

394

— Спасибі, спасибі, шановний, а залишок же де? Давай же залишок...

395

— Платош, гов, Платош. Візьми собі,

396

— Капрале, що з хворим робити?..

397

— Проходьте, проходьте,

398

— Ну, чого ще? — Він піде, бісового батька! — Проходьте, проходьте,

399

— Та ні ж, він помирає...

400

— Іди ти к...

401

— Іди! іди! Чорти! Дияволи!..

402

Імператорське ура.

403

сини Дону

404

четверту, третю, першу

405

Великі бойові сили завжди перемагають.

406

Венсан Босе

407

— Ах, це ви! Хочете їсти? Не бійтеся, вам нічого не зроблять. Увійдіть, увійдіть.

408

«Хто йде?»

409

— Улани 6-го полку,

410

— Відзив?

411

— Скажи, чи тут полковник Жерар?

412

— Коли офіцер об’їжджає цеп, вартові не вимагають відзиву. Я питаю, чи тут полковник?

413

— З цим чортом ради не даси...

414

— Він їх пробере...

415

— Здрастуйте, панове!

416

— Це ви, Клеман? Звідки, чорт...

417

— Якщо ви розраховуєте на вечерю, то ви спізнилися,

418

— Ці розбійники скрізь,

419

— Огидна справа тягати за собою ці трупи. Краще б розстріляти цю наволоч,

420

— Прощавайте панове,

421

доброго вечора

422

— По місцях!

423

— Імператор! Імператор! Маршал! Герцог!

424

— Що він сказав? Що? Що?...

425

— Розумієш ти,

426

— Розумієш ти, чорти б тебе взяли,

427

— Йому все одно — розбійник, їй-бо!

428

— Козаки!

429

— Проходь, проходь,

430

«За обов’язок вважаю донести вашій величності про стан корпусів, які я оглянув на марші за останні три дні. Вони майже в цілковитому розброді. Тільки четверта частина солдатів залишається при прапорах, решта йдуть самі собою різними напрямами, намагаючись знайти харчі і збутися служби. Всі думають лише про Смоленськ, де сподіваються відпочити. Останніми днями багато солдатів покидали патрони й рушниці. Хоч би які були ваші дальші наміри, але користь служби вашої величності вимагає зібрати корпуси у Смоленську і відділити від них спішених кавалеристів, неозброєних, зайві обози та частину артилерії, бо вона тепер не відповідає кількості військ. Конче потрібне продовольство та кілька днів спокою; солдати виснажені голодом і втомою; останніми днями багато солдатів померло по дорозі й на бівуаках. Таке тяжке становище безперестанно посилюється і змушує побоюватися, що, коли не буде вжито швидких заходів, щоб запобігти лихові, то ми незабаром не матимем війська в своєму розпорядженні на випадок бою. 9 листопада, за 30 верст від Смоленська».