Читать «Візантійська фотографія» онлайн - страница 59

У термітнику № 7779 мешканці не працюють. Саме вони колись склали словосполучення «досконалий терміт». З того часу вони створюють досконалі визначення для всього Міста. Такі визначення виникають під час руху комах навколо вбитих Богів. Терміти Непрацюючого Термітника досліджують також різні неоформлені, стихійно-кочові символи Міста Термітів. Один із таких символів — Блукаючий Термітник. Деякі терміти уявляють його марою — прозорим конусом, що блукає крізь справжні сірі вапнякові термітники. Інші мешканці Міста, які не вірять у привиди, вважають його підземною вежею, верхівка якої спрямована углиб Землі. Прибічники другої гіпотези іменують мешканців Блукаючого Термітника «антитермітами». Взагалі, здається, що віра у Блукаючий Термітник виникла на фундаменті відчуття, що справжнє Місто, окрім геометрії, мешканців та гри з убитими Богами, повинно мати ще один вимір — нестійкий і протилежний трьом першим. Для його означення ми, люди, використали б слово «містика», але навряд чи терміти-мудреці Непрацюючого Термітника погодились би з таким спрощенням. На відміну від містики в нашому розумінні, символ Блукаючого Термітника не викликає у блідих комах жаху, комплексу неповноцінності та психологічного дискомфорту.

Смерть у Місті Термітів — поняття відносне. Ґеґель колись стверджував, що смерть — це найближчий спосіб, котрим від'ємність проявляється у суб'єкті. Слова «від'ємність» та «суб'єкт» у Місті не вживаються, а тому бліді комахи позбавлені розуміння смерті. Вмерти може тільки Бог, смерть — ознака божественної природи.

Графомани з сусіднього мурашника (ворожого Місту Термітів) розповідають три хрестоматійні анекдоти про Місто і його мешканців. Ми наводимо їх тексти, але блискучого гумору мурах-графоманів передати не в змозі. Мурахи розповідають анекдоти у темпі «престіссімо» (дуже швидко), а ми звикли споживати гумор у темпі «анданте» (розмірено).

Анекдот № 1

Йшов терміт. Йшло його число. Йшов його колір. Хідник завалився. Терміт здох. Все інше пішло далі.

Анекдот № 2.

З'явився Досконалий Терміт. Жителі Міста сказали: «У-у-у…» Всі, крім одного. Один мовчав. Його спитали: «Чого не радієш?» Той відповів: «А Щелепа була цікавішою».

Анекдот № 3.

З'їв терміт мураху. Ходив, будував хідники. Забув, що з'їв мураху. Ходив, будував хідники. Забув, що з'їв мураху. У хіднику його з'їли кочові терміти. Тоді він остаточно забув, що з'їв мураху — став Остаточним Термітом Що Забув.

Серед мурах розповсюджене також пророцтво Великого Му, згідно з яким в останній день Міста Термітів біля нього з'явиться Несправжнє Дзеркало, у якому зруйнується досконалість…