Читать «Іншалла, Мадонно, іншалла» онлайн - страница 280

Міленко Єрґович

77

Місир — (від араб. «Миср») Єгипет.

78

Юґо — сильний південно-західний або західний вітер на Балканах, зокрема в Далмації, регіональний різновид сирокко. Вважається, що юґо приносить поганий настрій, тривогу та божевілля.

79

Вісімка — важливий стратегічний об’єкт під час сербської облоги Сараєва у 1992–1995 рр., колишній популярний ресторан у горах на південь від міста.

80

Цитата з Мухамада Хевая Ускуфі (1600–1651). Цим текстом автор закликає християн приймати іслам.

81

Велько Влахович (1914–1975) — громадський і політичний діяч, народний герой Югославії.

82

Жаірзіньйо (нар. 1944) — легендарний бразильський футболіст.

83

Мейтеф (також мектеб) — початкова школа в мусульманських країнах, переважно духовна.

84

Уд — струнний щипковий інструмент, поширений на Близькому Сході, а також у Середній Азії та на Кавказі. Попередник європейської лютні, завезений в цю частину світу арабами в часи завоювання Іспанії.

85

Сенабії — давній боснійський сорт, так звані «синопські яблука», начебто завезений зі Сходу.

86

Долама (також доламай) — різновид довгого верхнього одягу з вузькими рукавами, чекшири — боснійські шальвари, кундури — черевики з жорсткими підошвами, все разом — традиційний міський чоловічий костюм у Боснії.

87

Теман — арабський спосіб вітання, коли кінчиками пальців торкаються вуст, а потім чола.

88

Текія (також текке) — суфійський монастир, оселя та молитовна обитель дервішів.

89

Євген Савойський (1633–1736) — австрійський полководець Священної Римської імперії, генералісимус. Своєю військовою кампанією 1716–1718 рр. проти турків на Балканах спричинився до підписання Пожаревацького миру між Австрією та Венецією з одного боку та Османською імперією з іншого.

90

Мусафірхана — місце безкоштовної ночівлі для бідних подорожніх, у Боснії традиційно утримуване коштом громади.

91

Ішарет (від тур. işáret — «знак») — тут: жестикуляція, пантоміма.

92

Шиш — металевий циліндр-барабан на довгій ручці для смаження кави.

93

Відовдан — день Святого Віта (Віда) — 15 (28) червня, велике свято для балканських християн. У сербській традиції зокрема тісно пов’язаний з битвою на Косовому полі 1389 року, коли війська царя Лазаря зазнали поразки від султана Мурата.

94

Йид — в далматинській говірці — лють, затятість.

95

Поґача — популярний на Балканах здобний білий хліб.

96

Іфтар — вечеря-розговіння після денного посту під час священного місяця Рамазана.

97

Кабадахія — ґвалтівник, грубіян; сіледжія — забіяка, носій грубої сили; угурсуз — злодій, людина лихої вдачі.