Читать «Інтеліґент» онлайн - страница 69
Леонід Гаврилович Скрипник
Раптом обоє глянули на двері: Інтеліґент – з надзвичайно незадоволеною фізіономією, а дівчина – з виразною радістю. Вона відсунулася від Інтеліґента, спустила ноги з канапки.
Входить типовий «молодой человек». Одягнений з претензією на шик. Фатуватий, самовпевнений, підкреслено – спритний. Очевидно з першою візитою: коротко оглядає кімнату. В руках – квіти, які він з розв’язною ґраціозністю передає дівчині.
Дівчина схопилася, гостинно вітається, бере квіти, задоволено дякує. «Молодой человек» вклоняється ще розв’язніше.
Інтеліґент сидить похмурий, ображений всім виглядом нового гостя, кожним словом і жестом дівчини.
Це дуже звичайний випадок в людській трагічній практиці. Ви пропонуєте тканину прекрасного благородного малюнку і раптом шматок бездарно розмальованого маркізету притягає увагу вашої покупниці. Я знав продавців мануфактурних магазинів, які щиро страждали в таких випадках. Бо неприємно відчувати презирство до покупця, а особливо коли це жінка…
Курча, як його не підкидай угору, не хоче летіти орлом. Це закономірно, звичайно, але не завжди втішно… Взагалі мушу сказати одверто, – ця гра завжди кінчається програшем…
Дівчина знайомить гостей. «Молодой человек» – люб’язний з відтінком фамільярности. Інтеліґент – церемонний.
Дівчина сіла знову на канапку, «молодой человек» – на стілець біля канапки. Розмова. Інтеліґент у ній участи не бере. «Молодой человек» шикарно залицяється до дівчини, не звертаючи жадної уваги на Інтеліґента. Дівчина задоволена, весела, всміхається, кокетує.
Інтеліґент сидить мовчки, витягнувшися, з кам’яним лицем.
«Молодой человек» розповідає про щось дуже веселе. Дівчина весело сміється.
Інтеліґент похмуро підводиться. Витримано, по-світському вклоняється. Дівчина простодушно стурбована, щиро незадоволена. «Молодой человек» встав, чекає. Інтеліґент категорично відхиляє прохання дівчини. Дуже ввічливо прощається з «молодым человеком». Виходить. Дівчина йде за ним.
«Молодой человек» сів, зробив задоволене обличчя, підморгнув сам собі.
Я точно не знаю, звичайно, бо дуже мало знайомий з цим «молодым человеком», але гадаю, що він не має на увазі гратися в курча. Він належить до категорії тих людей, які добре знають, що найбільш приємна річ, на яку здатне курча, – це бути з’їденим у засмаженому вигляді (в сухарях або о-натюрель). Особливо – коли з салатою та з молоденькими огірочками…
В передпокої напівтемно. Дівчина ласкаво голубиться до Інтеліґента, дивиться на нього знизу вверх. Інтеліґент мовчки, холодно, повертає вимикач. Засвітилась електрика. Дівчина відійшла. Інтеліґент бере з вішалки капелюха, ще раз підкреслено чемно вклоняється. Дівчина робить ще одну спробу вблагати його. Інтеліґент відповідає дуже уразливо, показуючи рукою в бік її кімнати.