Читать «Імператор Нерон. У вирі інтриг» онлайн - страница 21

Володимир Дмитренко

Якось не віриться, що Отон сам підставив власну дружину Неронові. Для чого? Щоб потім запекло пручатися й бути випровадженим за тридев’ять земель у Лузітанію*? Та й поведінка Поппеї Сабіни, якщо вірити цим словам Тацита, більше нагадує дії люблячої дружини, змушеної підкорятися обставинам, ніж поводження досвідченої й безсовісної спокусниці.

____________________

* Лузітанія - римська провінція, територія якої приблизно збігалася з територією сучасної Португалії.

Светоній Транквілл розповів ще неймовірнішу версію, ніж Тацит, стверджуючи, що Нерон сам відбив Поппею Сабіну в її першого чоловіка Руфія Кріспіна й довірив Отону «під виглядом шлюбу», щоб любитися з нею таємно, а Отон її «не тільки спокусив, а й покохав настільки, що коли імператор за нею послав, він прогнав посланців і навіть самого Нерона не впустив до будинку, залишивши його стояти перед дверима й із благаннями та погрозами марно вимагати довірений другу скарб. Тому-то після розірвання шлюбу Отона було під виглядом намісництва заслано у Лузітанію».

Цьому також навряд чи можна повірити. Тут теж радше зображено люблячого чоловіка, що у марній спробі захистити своє кохання зважується на відчайдушний крок - відмовляється виконати повеління імператора віддати йому дружину. Проте що можна зробити проти влади? Ревнивця засилають, а його дружина дістається суперникові самодержцеві. А ось правдою в оповіді Светонія Транквілла є те, що Римом тоді почав ходити дошкульний віршик:

«Хочеш дізнатись, чому Отон у почеснім вигнанні?

Сам зі своєю дружиною він захотів переспати!»

Певною мірою правдою може бути й твердження Плутарха, який писав, що «заступником Отона був Сенека, і, здавшись на його прохання й умовляння, Нерон відіслав свого суперника намісником у Лузітанію» замість того, щоб розправитися з ним за непослух. Утім, Отона, мабуть, не стратили не стільки завдяки заступництву Сенеки, якщо таке й було, скільки через заступництво самої Поппеї Сабіни. Можливо, саме збереження життя чоловіка й стало тією умовою, за якої Поппея погодилася стати коханкою Нерона. Тільки цим можна пояснити те, що дивний, неймовірно сміливий і смертельно небезпечний вчинок не коштував Отону життя.

Нерон закохався в Поппею. Манера його залицянь не була чимсь новим для імператорів Риму. Точнісінько так забирав собі дружин у римських вельмож Калігула, та й сам Октавіан Август узяв собі за дружину Лівію, насильно розлучивши її з чоловіком. Для Нерона це не було якоюсь дрібною інтрижкою, «його пристрасть до Поппеї з кожним днем ставала палкішою». Заради Поппеї Нерон залишає навіть свою Акте, хоча й не позбавляє її прихильності. Проте, на відміну від Акте, становище коханки було для Поппеї Сабіни принизливим. Поппея стала домагатися, щоб Нерон розлучився з Октавією і одружився з нею.