Читать «Ігри долі» онлайн - страница 14

Іванна Боразан

Згодом жінки розуміли, що з бажанням одружити на собі одного з найбажаніших холостяків Америки, вони роблять тільки собі гірше. Тому вони насолоджувалися тим, що міг їм дати Ніколас Харт, але все ж таки десь глибоко, там у свідомості кожної з них, закрадалася думка, що все ж таки вона почує від Ніка пропозицію одружитися. Але цього так і не сталося. Жінки змінювали одна одну. Одна гарніша за іншу. Але Ніколас так і не одружився, діставши у суспільстві славу ловеласа і закоренілого холостяка.

Одного тільки разу у нього виникло бажання зв’язати свої стосунки з жінкою вузами шлюбу, але він вчасно зрозумів, що робить велику помилку. І у цьому йому допоміг «його величність — випадок». Якби ж вона виявилася тільки такою ж егоїстичною і меркантильною, як і усі інші. Якби ж їй були потрібні його гроші, його статус, його тіло. Ніколас давно змирився з такими реаліями. Але ж ні. Вона зажадала його життя. Їм було добре разом, можливо, це і не було коханням, але вони підходили один одному, розуміли одне одного. Чи тільки йому так здавалося? Ну що з того, що вона день за днем робила його біднішим на кілька тисяч. Зате щоночі він насолоджувався її шикарним тілом і її пестощами, перед якими не встояв би і священик. Але життя не завжди свято. Ця дама його серця встромила йому в спину ніж. Чого, чого, а такого Ніколас Харт не міг ні забути, ні пробачити. Щоб двоє дорогих йому людей змогли так безсоромно його обманювати. Його найкращий друг і кохана дівчина зрадили його. Змовилися, щоб знищити його, прибравши до рук його гроші. Як же погано бути багатим! Ти не знаєш, люблять тебе, чи твої гроші. Люди завжди прагнуть багатства, не розуміючи, якою бідою це для них обернеться.

VI

Якщо в одному кінці міста Ніколас Харт намагався зосередитися і заставити себе попрацювати, то в другому кінці Анна Коваленко, навпаки, заставляла себе хоча б трошки заспокоїтися. З самого ранку вона перебувала у надто збудженому стані. Тому, щоб батьки нічого не запідозрили, вони й так настирливо на неї дивилися за сніданком, Аня вирішила зустрітися з подругою Оксаною і поділитися з нею враженнями.

Оксана ще спала, коли до неї навідалася подруга, хоча вже було близько одинадцятої. Вона не хотіла прокидатися, але знала, що Аня не дасть їй спокою. Тому швиденько прийняла душ і зготувала каву. Оксана бачила, з яким нетерпінням її подруга хоче поділитися новинами, але навмисне тягнула час: «Хай трохи помучиться. Вона вчора мучила мене, сьогодні моя черга».

Відпивши кілька глотків кави, Оксана поставила горнятко на столик і порушила тишу: