Читать ««Чорна зоря»» онлайн - страница 11

— Пікантна, але страшна, — мовив начальник відділення.

Клубічко поцікавився, чи вернувся той водій. Таксист Томаш Цаба все ще перебував під враженням владної сили тієї жінки.

— Таких, на щастя, небагато, — сказав він Клубічкові,— показала вона мені смаленого вовка.

Він аж злякався: жінка, видно, страждала од болю, проте схоже було, що вона зовсім про нього не думає. «Папі,— звернувся до неї Цаба, — отак я вас до Брно не довезу, — ляжте ліпше до санітарної машини, там вам буде зручніше». Але вона на це відповіла, що заплатить, скільки він хотітиме, якщо довезе її за півгодини до Брно. «Хай буде так, — погодився водій і сказав, скільки це буде коштувати за тарифом. Однак Салачову тариф не цікавив, вона повільно підвелася й сіла в авто. «Рушили, — провадив Цаба, — і я нагадав, що їхати обережно не зможу». — «Женіть як вітер, — гримнула вона на нього, — навіть швидше». Цаба послухався, але весь час спостерігав за нею в дзеркальце. Нараз помітив, що пасажирка знепритомніла. Він спинився і доти ляскав її по щоках, поки очуняла. Замість подякувати, визвірилася, чого спинився. Після цього бідолаха мчав направду як вітер, дарма що шини поганенькі. «Їй, — сказав він, — тій пані, якось не можна не коритися». Невдовзі були в Брно. Спитав, куди тепер. Вона хвилю мовчала, бо знов їй було зле, та, очумавшись, звеліла одвезти її на вокзал. Накульгуючи, зникла у вестибюлі. Відтак Цаба повернувся додому, а як уже ставив машину до гаража, помітив, що на сидінні лежить дамська шкіряна сумка бежевого кольору. Він одніс її у відділення КНБ.

— От бачиш, — сказав Клубічко Трампусові,— у вирішальну хвилину сили її все-таки зрадили. Стало їх лише на те, щоб дошкандибати до вестибюля, а сумку забула. А чого без неї варта нині жінка?

Він звелів принести сумку, і Трампус бачив, яка боротьба точилася в його душі між обов'язком і повагою до своєї приятельки, перш ніж зважився відкрити сумку. Але там лежали звичайні жіночі речі: пудрениця, губна помада, носовичок, три маленькі ключики, щось понад дві тисячі крон і кілька аркушів якоїсь ролі.

— Це означає,— мовив Трампус, коли вони знов сідали в машину, — що вона лишилася без грошей.

— Так, — ствердив Клубічко, — але вона їх добуде. — А по хвилі: — Навіть не знаю, що дав би, аби тільки побалакати з нею.